ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/9813.09.10
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українські резерви»
до кооперативу по експлуатації автостоянок «Піонерський»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
ОСОБА_1
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 20 781, 00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Синчанський С.О. -представник за довіреністю № б/н від 25.01.2010 року;
від відповідача: Шепілов О.О. -представник за довіреністю № 01/03-10/2 від 01.03.2010 року;
від третьої особи не з'явився.
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Українські резерви»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до кооперативу по експлуатації автостоянок «Піонерський»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 20 781, 00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.08.2008 року о 7:40 годині гр-н ОСОБА_1 підійшов до автомобіля марки Chevrolet Lacetti, д.н. НОМЕР_1, яка знаходилась на автостоянці по вул. Попудренка, 54, в м. Києві та виявив на ньому пошкодження у вигляді подряпин на капоті, правому передньому крилі, правій передній двері, даху та на передньому бампері, у зв'язку з чим настав страховий випадок.
Даний транспортний засіб був застрахований у позивача відповідно до страхового полісу № 7-1390/02/08 від 22 лютого 2008 року.
Виконуючи свої зобов'язання за договором страхування, позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 20 781, 00 грн.
Оскільки, на думку позивача особою, відповідальною за завдану шкоду є кооператив по експлуатації автостоянок «Піонерський», тому звернувся до суду про стягнення з відповідача понесених витрат у розмірі 20 781, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2009 року порушено провадження у справі №33/98, розгляд справи призначено на 02.03.2010 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2010 року розгляд справи відкладено до 20.04.2010 року у зв'язку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, а також його неявкою та неявкою представника третьої особи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.04.2010 року розгляд справи відкладено до 31.05.2010 року у зв'язку із неявкою представника третьої особи в судове засідання, а також необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року розгляд справи відкладено на 06.07.2010 року у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, а також необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2010 року розгляд справи відкладено до 06.09.2010 року.
У судовому засіданні в 06.09.2010 року оголошена перерва до 13.09.2010 року у зв'язку із клопотанням представників відповідача про надання часу для ознайомлення з документами, що надійшли від Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
У судове засідання 13.09.2010 року представник третьої особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача подав додаткові пояснення, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовної заяви.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2008 року між Пономаренком Миколою Петровичем та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українські резерви»було укладено поліс № 7-1390/02/08, відповідно до якого застраховано належний ОСОБА_2 легковий автомобіль Chevrolet Lacetti, д.н. НОМЕР_1 від пошкодження, знищення транспортного засобу, його складових частин, деталей та обладнання внаслідок: дорожньо-транспортних пригод, протиправних дій третіх осіб, нападу тварин та інших страхових ризиків, передбачених договором страхування.
Згідно страхового акту № 726 від 21 серпня 2008 року та додатку від 21.01.2009 року до страхового акту № 726 від 21 серпня 2008 року позивачем подія визнана страховим випадком (дата страхової події -04.08.2008 року, обставини страхової події -пошкодження автомобіля на автостоянці за відсутністю страхувальника) та вирішено виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 20 781, 00 грн.
3 листопада 2008 року та 15 січня 2009 року було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 10 000, 00 грн. та 10 431, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03.11.2008 року та 15.01.2009 року відповідно.
Як зазначено позивачем, 03.08.2008 року приблизно о 21:25 ОСОБА_1 приїхав на автомобілі Chevrolet Lacetti, д.н. НОМЕР_1, на автостоянку по вул. Попудренка, 54 в м. Києві де його і залишив. 04.08.2008 р. приблизно о 7:40 год. Пономаренко підійшов до вказаного автомобіля та виявив на ньому пошкодження у вигляді подряпин на капоті, правому передньому крилів, правій передній двері, даху та на передньому бампері.
Також, у доповідній від 04.08.2008 року зберігача кооперативу по експлуатації автостоянок «Піонерський»ОСОБА_3 зазначено, що 03.08.2008 р. о 21:25 при заїзді на автостоянку автомобіля Chevrolet Lacetti, д.н. НОМЕР_1, був оглянутий згідно Інструкції. Автомобіль був запилений та заїжджав в пізній час. Подряпин на лакофарбовому покритті при візуальному огляді встановити було не можливо. Про пошкодження і царапини на автомобілі Пономаренко не повідомив.
Відповідно п. 11 Інструкції зберігача кооперативу по експлуатації автостоянок «Піонерський»затвердженого на засіданні правління кооперативу «Піонерський», протокол № 2 від 03.07.2003 року при заїзді на автостоянку ТЗ з пошкодженнями, розкомплектовані зберігач заносить всі дані в журнал обліку ТЗ з пошкодженнями, про що власник підписується.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд не приймає як належний доказ постанову про відмову в порушені кримінальної справи ДІМ Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві від 11.08.2008 р. у якій зазначено пошкодження автомобіля у вигляді подряпин на капоті, правому передньому крилі та правій передній дверці, а також відсутні будь-які посилання стосовно винної особи та місця, де сталося пошкодження автомобіля.
Крім цього, автомобіль Chevrolet Lacetti, д.н. НОМЕР_1, зберігався на автостоянці в закритому приміщені (ракушка) під № 253, доступу до транспортного засобу працівники автостоянки та сторонні особи не мали, що підтверджує фото-таблиця місця розташування № 253 на автостоянці КЕА «Піонерський».
Також, слід зазначити, що у висновку автотоварознавчого дослідження від 29 жовтня 2008 року не зазначено внаслідок чого та за яких обставин автомобіль був пошкоджений.
Згідно протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 04.08.2008 року ВКР Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1 не підозрює кого-небудь у вчиненні злочину.
Відповідно пояснень від 04.08.2008 року ОСОБА_1 о/у ВКР Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві молодшому лейтенанту міліції Шевчуку Ю.П. виявив пошкодження капоту у вигляді царапин.
З протоколу огляду місця події СВ ТВМ -1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Москаленко Г.А. від 04.08.2008 року вбачається, що автомобіль має пошкодження: подряпини на капоті, криші, правому крилі, правих дверцятах.
Відповідно до ч.1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже для відшкодування шкоди за правилами вищезазначеної статті необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи;
б) наявність шкоди;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
г) вина завдавача шкоди.
При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.
Пунктом 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»02-5/215 від 01.04.1994 року передбачено, що встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема, і постанову про відмову в порушені кримінальної справи ДІМ Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві від 11.08.2008 р. та протокол огляду місця події СВ СВ ТВМ -1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Москаленко Г.А. від 04.08.2008 року, протокол усної заяви (повідомлення) про злочин від 04.08.2008 р. суд вважає, що в них не встановлена вина відповідача.
Оскільки, відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками та беручи до уваги те, що не встановлена вина відповідача, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми понесених витрат в розмірі 20 781, 00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 01.10.2010 року.