Справа № 487/6264/24
Провадження № 1-кс/487/4092/24
22.07.2024 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024152030001166 від 20.07.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 ,-
Слідчий слідчого відділу Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенант поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024152030001166 від 20.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 на строк 60 днів з утриманням останнього в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», без застосування застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України та наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Підозрюваний, якому відомі анкетні дані потерпілого та свідків, може впливати на них, психологічним тиском, умовляннями або погрозами змушувати їх змінити свої показання. Крім того, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, він може вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку слідчого, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 підтримала, наполягала на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Погодився з обставинами вчинення кримінального правопорушення, викладеними в повідомленні про підозру, зазначивши, що дійсно, під час вживання алкогольних напоїв, оскільки потерпілий образив його, наніс останньому удар ножем в ногу. Ніж викинув в сміттєвий контейнер. Готовий відшкодовувати шкоду потерпілому.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначивши, що ОСОБА_5 визнає провину, має наміри відшкодувати шкоду потерпілому.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом встановлено, що Миколаївським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024152030001166 від 20.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.07.2024 близько 12:00 години, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 разом з потерпілим ОСОБА_7 перебували поблизу кафе «На троих», яке розташоване на перетині АДРЕСА_1 , де між останніми на ґрунті неприязних стосунків виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник раптовий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та маючи можливість передбачити їх суспільно-небезпечні наслідки, знаходячись поблизу ОСОБА_7 , який в цей час сидів за столом поблизу вищевказаного кафе, ОСОБА_5 дістав з кишені предмет, ззовні схожий на ніж, та підійшовши за спину ОСОБА_7 , наніс удар ножем в область верхньої третини правого стегна ОСОБА_7 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
В результаті умисних дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани верхньої третини правого стегна з пошкодженням поверхневої стегнової артерії, геморагічний шок 2-3 ступеню, що відповідно до наказу МОЗ №6 від 17.01.1995 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
20.07.2024 ОСОБА_5 було затримано та 21.07.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , це, зокрема, дані протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, (або таке, що готується) від 20.07.2024 від потерпілого ОСОБА_7 , який просив вжити заходів до чоловіка на ім'я ОСОБА_8 , який 20.07.2024 приблизно о 12: 20 год за адресою: м. Миколаїв, перетин вулиць Декабристів та Сінної, поблизу кафе "На троих" наніс йому ножем поранення правого стегна; рапорту о/у СРЗПВВКП Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 20.07.2024, який встановив та затримав ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколу огляду місця події від 20.07.2024, а саме: ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_3 , біля кафе "На троих", під час якого виявлені плями бурого кольору, схожі на кров; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 20.07.2024, який повідомив, що під час вживання алкоголю разом з чоловіком на ім'я ОСОБА_8 , йому нанесли тілесні ушкодження правого стегна; виписки з журналу травм кримінального характеру від 20.07.2024, відповідно до якої діагноз ОСОБА_7 - колото різана рана правого стегна; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що під час вживання алкогольних напоїв бачив, як ОСОБА_11 виймав ніж з ноги ОСОБА_12 ; протоколу пред'явлення свідку ОСОБА_10 . ОСОБА_5 для впізнання за фотознімками від 20.07.2024; протоклів допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Злочин за ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
А за такого, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі доведеності його вини, відсутність стійких соціальних зв'язків у підозрюваного за місцем постійного проживання, суд переконаний, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, існує і є обґрунтованим.
Хоча тяжкість покарання і не є визначеним елементом при продовженні щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з цим, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.
Прокурором в судовому засіданні доведено також існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, підозрюваний, якому відомі дані потерпілого і свідків, може впливати на останніх. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні насильницького злочину будучи у стані алкогольного сп'яніння, в судовому засіданні пояснив, що кожного дня вживає алкогольні напої, отже, в такому стані може не контролювати свої дії. Крім того, оскільки суд сприймає показання потерпілого і свідків безпосередньо, тобто під час допиту їх в судовому засдіанні, ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя вважає, що також наявний ризик, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, зловживає алкоголем, а тому може вчинити інше кримінальне прваопорушення.
Слідчий суддя при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує, крім наявності зазначениїх ризиків, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, який народився в 1982 році, не має захворювань, інвалідності, які можуть бути перешкодою для утримання в умовах слідчого ізолятору; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживає один, неодружений, утриманців не має; підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів; відповідно до ст. 89 КПК України, вважається таким, що не має судимості; про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення йому не повідомлено; наявний ризик повторення протиправної поведінки, оскільки підозрюваний зловживає алкоголем.
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, характер та спосіб правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , посягає на здоров'я особи, яке, за ч. 3 Конституції України, визнається найвищою соціальною цінністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193 КПК України,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" до 17.09.2024 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 24.07.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1