СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1093/24
ун. № 759/6384/24
19 липня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні,
внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080000530 від 07.02.2024 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення останнього у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, наявний ризик його переховування від суду та впливу на очевидців події.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити мінімальний розмір застави, посилаючись на відсутність ризиків на які послався прокурор, та те, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України є нетяжким, тяжким та особливо тяжкими злочинами відповідно, за якими передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що обвинувачений суспільно-корисною працею не займається, міцних соціальних зв'язків не має, джерела його доходів суду не відомі, а тому існує ризик щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини.
Крім того, існує ризик впливу на свідків, оскільки вказаних осіб ще не допитано у судовому засіданні, а обвинуваченому відомі місця проживання/перебування вказаних осіб. А також існує ризик щодо можливого вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки він не працевлаштований та суду не відомі засоби для його існування, а тому суд вважає, що на даній стадії судового провадження існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та відносно обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, вважаю за можливе визначений розмір застави який буде достатньою мірою та зможе гарантувати виконання обвинуваченим обов'язків покладених на нього, а саме у розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 вересня 2024 року включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_3 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 строком на два місяці наступні обов'язки: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє до 16.09.2024 включно та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1