СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4860/24
ун. № 759/14420/24
22 липня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021111140000595 від 20.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
До Святошинського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» 15.07.2024 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021111140000595 від 20.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2022 у справі № 759/17344/22.
В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2022 в рамках кримінального провадження №12021111140000595 від 20.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, накладено арешт на земельні ділянки, у тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5116.
ОСОБА_4 є власником вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,1214 га, на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , зареєстровано в реєстрі за № 4343. Цільове призначення земельних ділянок - для індивідуального садівництва, склад угідь - сади.
Заявник є добросовісним набувачем зазначеної земельної ділянки. При її придбанні у нього не було будь-якої інформації щодо порушень законодавства при її відведенні у приватну власність. Земельна ділянка придбана на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, який не визнавався судом недійсним та ніким не оспорювався.
Земельна ділянка була придбана з метою будівництва приватного будинку, де б заявник міг проживати разом з родиною. У 2018 році було розроблено будівельний паспорт на земельну ділянку під будівництво садового будинку (копія будівельного паспорта додається). На сьогодні будинок майже добудовано, але через наявність арешту земельної ділянки, на якій він стоїть, його неможливо ввести в експлуатацію та оформити права власності на нього.
При цьому ОСОБА_4 не є стороною у кримінальному провадженні № 12021111140000595, а також не брав участі у розгляді клопотання про арешт земельної ділянки та не був повідомлений про його розгляд, що вже дає підстави для скасування накладеного арешту відповідно до ст. 174 КПК України.
Сторона захисту вважає накладення арешту на майно необґрунтованим, оскільки слідчим суддею не було враховано існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, правову підставу для арешту майна, можливий розмір шкоди, завданої злочином, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Також відсутні докази, що вищезазначена земельна ділянка є об'єктом кримінально-протиправних дій.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється протягом тривалого проміжку часу (близько 3 років). За цей період ніяких суттєвих дій, крім накладення арешту на земельні ділянки, не здійснено, жодна особа не набула статусу обвинуваченого, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Сам арешт земельної ділянки триває вже більше року. Водночас у органів слідства немає доказів того, що арештовані земельні ділянки, належать до лісового фонду. Висновків земельно-технічної експертизи, яка була призначена слідчим управлінням ще у вересні 2023 року, до сих пір немає.
Крім цього, земельна ділянка не є речовим доказом у розумінні положень КПК України, не є знаряддям вчинення злочину, не зберегла на собі його сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження у зв'язку з тим, що перехід речових прав на земельні ділянки комунальної чи державної власності відбувається на підставі рішень компетентних органів.
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримала вищезазначене клопотання з підстав, наведених у ньому.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши доводи представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2022 накладено арешт на земельні ділянки із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, будівництва на них об'єктів нерухомості, а також забороною здійснення вирубки зелених насаджень (лісових насаджень), із забороною відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, із забороною Державним органам вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову земельної ділянки, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5116, загальною площею 0,1214 га, власником якої є ОСОБА_4 .
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладався з метою збереження майна, а саме унеможливлення його відчуження.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч. 1-3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на таке майно.
Крім того, матеріали провадження, на підставі яких вирішувалося питання про накладення арешту свідчать, що на тому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим, прокурор у судове засідання не прибув, додаткових доказів чи документів на спростування доводів клопотання адвоката не надав, також не надав і доказів на підтвердження обставин, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що з наданих стороною обвинувачення матеріалів, а саме постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 від 27.02.2024 про призначення земельно-технічної експертизи, на вирішення експертів яких поставлені питання щодо накладання межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:004:5116 на межі земельної ділянки лісового фонду кварталу №28 Києво-Святошинського агролісництва ДП «СЛП «Київоблагроліс», якщо так, то яка саме площа земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:004:5116 накладається на межі земельної ділянки лісового фонду кварталу №28 Києво-Святошинського агролісництва ДП «СЛП «Київоблагроліс».
При цьому, слід зазначити, що прокурор зобов'язаний довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Разом з тим, такі додаткові доводи щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, прокурором у судовому засіданні не наведено.
Також у відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання адвоката та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду надано не було, більш того, жодній особі не повідомлено про підозру, у кримінальному провадженні відсутній цивільний позов, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.
Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.
Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5116, загальною площею 0,1214 га, власником якої є ОСОБА_4 , на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами, доданими до клопотання. Крім того, слідчому судді не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_4 майном на підставі зазначених обставин, оскільки представником власника майна доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого суддів Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2022, оскільки не вбачає потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021111140000595 від 20.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2022 (ун. №759/17344/22) у кримінальному провадженні за №12021111140000595 від 20.10.2021, а саме: із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, будівництва на них об'єктів нерухомості, а також забороною здійснення вирубки зелених насаджень (лісових насаджень), із забороною відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, із забороною Державним органам вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову земельної ділянки, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5116, загальною площею 0,1214 га, власником якої є ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1