Справа №709/844/24
23 липня 2024 року селище Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М. розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській област про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, безробітній, РНОКПП НОМЕР_1 -
- за ст. 173 КУпАП,-
05 травня 2024 року близько 19-20 год ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив хуліганські дії, а саме виражався нецензурною лексикою, чим порушив громадський спокій. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Крім того, стосовно ОСОБА_1 постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 липня 2024 року застосовувався примусовий привід. Проте вказана постанова суду органом поліції не виконана.
Згідно зі ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Водночас ЄСПЛ зазначає у п. 35 вказаного вище рішення, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст.ст. 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, ч. 3 ст. 178, ст.ст. 185, 185-1, ст.ст. 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП та прецедентну практику ЄСПЛ, оскільки ОСОБА_1 був обізнаним, що відносно нього складено протокол, який направлений до суду, в судові засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв та не цікавився про стан відомого йому провадження, а тому така поведінка учасника процесу направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, та суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Розглянувши адміністративні матеріали, суд встановив таке.
Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. (ст. 173 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №996934;
- рапортом поліцейського ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області;
- випискою лікаря №20, відповідно до якої ОСОБА_1 05 травня 2024 року о 21-00 год перебував у стані алкогольного сп'яніння, 1,33 проміле;
- відеозаписами, доданими поліцейськими.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується достатніми даними, що містяться в матеріалах справи, доведена повністю, кваліфікація скоєного правильна.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, у відповідності до ст.ст. 33-35 КУпАП, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 притягувався до адмінвідповідальності за ст. 173 КУпАП. Судом встановлено, що останнього не притягували до відповідальності за вказаною статтею. Вчинення порушення за ч. 3 ст. 154 КУПАП, за яке його було звільнено від відповідальності (постанова від 28 червня 2023 року, справа №709/664/23), не передбачає таку обставину, яка обтяжує відповідальність, як повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Отже, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Суд застосовує до правопорушника стягнення в межах санкції статті 173 КУпАП у вигляді штрафу.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 40-1, ст. 173, 283, 284 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору в прибуток держави (стягувач Державна судова адміністрація України, реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя І.М. Кваша