Справа № 712/8792/24
Провадження №2/712/2778/24
24.07.2024 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши матеріали позову ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНУ «СМІЛЯНСЬКА-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулося ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНУ «СМІЛЯНСЬКА-2» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024, цивільна справа №712/8792/24 за вказаним позовом передана на розгляд судді Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинській А.В.
Водночас, ОСОБА_4 до призначення на посаду судді тривалий час працювала помічником судді Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицького Сергія Олександровича.
Пунктом п'ятим частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.1 ст.39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною першою статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За приписами статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Згідно з положеннями Кодексу суддівської етики суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді також задекларовано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності («Фей проти Австрії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»). Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Таким чином, на підставі викладеного вище, з метою уникнення обставин, які б могли викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, суддя на підставі пункту п'ятого частини першої статті 36 ЦПК України вважає за необхідне заявити самовідвід, який підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись ст.36,39,40,259,260,261,353 ЦПК України, суддя
Задовольнити самовідвід судді Ватажок-Сташинської Аліни Віталіївни у цивільній справі №712/8792/24 за позовом ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНУ «СМІЛЯНСЬКА-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Цивільну справу №712/8792/24 передати до канцелярії Соснівського районного суду м. Черкаси для визначення головуючого судді у справі у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська