Справа №320/6047/24
Провадження №2-а/377/10/24
23 липня 2024 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області, в якій позивач просить суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАВ №194841 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 1190 гривень 00 копійок;
- закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП.
Ухвалою від 26 лютого 2024 року адміністративна справа №320/6047/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передана для розгляду за підсудністю до Славутицького міського суду Київської області.
18 липня 2024 року адміністративна справа №320/6047/24 надійшла до Славутицького міського суду Київської області, для розгляду якої визначено суддю Бабич Н.С. згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначених вимог позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
За змістом статей 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.
Отже, сума судового збору за подання позовної заяви у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення складає 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок (3028 грн х 0,2 = 605,60 гривень).
Крім того, статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач, а з огляду на частину 4 цієї статті відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, як визначено пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України.
Згідно зі статтею 22 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі і передбачені частиною 1 статті 121-3 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 121-3 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції, а їх працівники можуть набути у справі, в силу статті 49 КАС України, процесуальних прав та обов'язків третьої особи на стороні відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з частиною 4 статті 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Частиною 5 статті 48 КАС України передбачено, що під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
У постанові від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а Верховний Суд дійшов висновків, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Водночас колегія суддів зазначила, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка, бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАВ №194841 від 04.10.2023 винесена інспектором СРПП ВП №2 Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 .
Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області є структурним підрозділом саме Головного управління Національної поліції в Київській області, який з огляду на характер спірних правовідносин і має бути відповідачем у справі.
Тому суд вважає за необхідне, з урахуванням частини 3 статті 48 КАС України, роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача у справі Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616, адреса: 01601, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 15).
Крім того, оскільки інспектор СРПП Відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 при винесенні вказаної постанови діяв від імені Головного управління Національної поліції в Київській області у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків, а тому в силу статті 49 КАС України може набути у справі процесуальних прав та обов'язків третьої особи на стороні відповідача, то позивачу також необхідно роз'яснити право на залучення вказаного інспектора до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачеві строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтею 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ Національної поліції у Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху, надавши позивачеві строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків шляхом надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору на суму 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Київській області /Славутицька міська/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (Ел.Адм.Подат); код банка отримувача МФО 899998; номер рахунку (IBAN): UA978999980313141206000010846; код класифікації доходів бюджету: 22030101; Найменування коду Судовий збір (ДСА України); Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Славутицький міський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача у справі Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП України в Київській області на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ: 40108616 адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15) та на залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача інспектора СРПП ВП №2 Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 шляхом подання відповідного клопотання або подання позовної заяви в уточненій редакції з дотриманням вимог, передбачених статтями 160, 161,172 КАС України, зокрема з наданням її копії, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи ( у разі подання уточненої позовної заяви в паперовій формі); у разі подання уточненої позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази направлення її копії та копії доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Попередити позивача, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 23 липня 2024 року.
Суддя Н. С. Бабич