24 липня 2024 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Гакмана М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гакмана М.Ю., поданою на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 червня 2024 року, -
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 червня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянку України, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою районного суду, 10.03.2024 о 20:05 в с.Кальнівці по вул. Центральна, водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Seat Alhambra», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНП «Вижницька БЛІЛ» відмовилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказане рішення суду захисник Гакман М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтовано, а вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - недоведеною.
Звертає увагу на безпідставність зупинки транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не порушувала ПДР, а також на те, що у неї не було виявлено жодної ознаки алкогольного сп'яніння.
Вказує, що у відповідь на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 повідомила, що не вживала алкоголь та заявила клопотання про направлення її до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру для дослідження зразу крові, оскільки вважає упередженими дії поліції.
Зауважує, що з боку працівників поліції мали місце погрози та психологічний тиск на ОСОБА_1 , оскільки поліцейський чоловічої статі погрожував їй адміністративним затриманням та застосуванням спецзасобів.
ЄУНСС: 718/915/24
НП:33/822/489/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Потоцький В.П.
Також зазначає, що поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 її процесуальні права, суть правопорушення, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Додає, що 10.03.2024 ОСОБА_1 о 23 год 19 хв самостійно пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння у Чернівецькому обласному наркологічному диспансері та згідно висновку лікаря-нарколога була тверезою.
Таким чином, незаконні дії працівників поліції, безпідставна зупинка транспортного засобу та грубі порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння свідчать про недоведеність вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому постанову слід скасувати.
Заслухавши доводи захисника Гакмана М.Ю. та особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не дотримався вказаних вимог.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою вину за ч.1 ст.130 КУпАП не визнала та пояснила, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності.
10 березня 2024 року ввечері, дорогою додому, в с.Кальнівці її безпідставно зупинив екіпаж патрульної поліції.
Вказала, що у 2023 році щодо неї вже розглядалася справа за ст.130 КУпАП, яка була закрита судом, і саме цю обставину вважає єдиною підставою для зупинки її автомобіля та упередженості поліцейських.
Поліцейський чоловічої статі у складі екіпажу був і в складі попереднього екіпажу, а тому його поведінка була завідомо упереджена.
Правил дорожнього руху вона не порушувала, однак працівники поліції у погрозливій формі почали змушувати її відкрити багажник автомобіля, складати матеріали за нібито порушення нею ПДР, безпідставно запідозрили у вживанні алкоголю, не озвучуючи при цьому нібито виявлених ознак.
Через хвилювання та недовіру працівникам поліції ОСОБА_1 неодноразово висловила прохання направити її до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру, однак її ігнорували і під погрозою застосування спецзасобів примусово доставили до Вижницької БЛ.
Вказала, що не вживала алкоголь, та підстав для проведення огляду на стан сп'яніння на момент зупинки її транспортного засобу не існувало.
Того ж дня одразу після складання протоколу самостійно направилась до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру, де о 23 год 19 хв лікар нарколог не виявив у неї жодних ознак алкогольного сп'яніння, про що надала відповідний висновок.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції у постанові вказав, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №177764 від 10.03.2024 року, відеозаписом з бодікамер поліцейських, актом огляду та направленням на огляд, висновком лікаря №19 від 10.03.2024 року, письмовим зобов'язанням ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом протягом 24 годин.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №177764 від 10.03.2024, цього ж дня о о 20:05 в с.Кальнівці по вул. Центральна, водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Seat Alhambra», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНП «Вижницька БЛІЛ» відмовилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія ОСОБА_1 , у неї виявлено такі ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення вимови. Огляд не проводився у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 остання відмовилась від проходження огляду як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я (а.с.5-7).
Згідно довідки лікаря КНП «Вижницька БЛІЛ» ОСОБА_3 , ОСОБА_1 10.03.2024 у присутності лікаря відмовилася від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.8).
Проте досліджуючи зазначені докази у сукупності з відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, апеляційний суд вважає їх суперечливими і такими, що не свідчать поза розумним сумнівом про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , початок оформлення адміністративних матеріалів за не увімкнення лівого покажчика повороту, хоча саме порушення ПДР на відео не було зафіксоване. Під час складення матеріалів поліцейський почав стверджувати що з салону автомобіля чути запах алкоголю, після чого почав наполягати на огляді за допомогою алкотестера. У свою чергу ОСОБА_1 повідомила, що не довіряє приладу і вважає дії поліцейських упередженими, а також заявила клопотання про проходження огляду у Чернівецькому обласному наркологічному диспансері. У задоволенні цього клопотання поліцейські відмовили, посилаючись на норми Інструкції, згідно яких такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я. Зафіксовано на відеозаписі і наполегливі прохання поліцейських проїхати до Вижницької БЛ та попередження про адміністративне затримання та застосування спецзасобів у разі відмови ОСОБА_1 це зробити. На наступному фрагменті відеозапису ОСОБА_1 та поліцейські вже перебували у приміщенні Вижницької БЛ, де через деякий час у присутності лікаря ОСОБА_1 відмовилась проходити огляд.
Дослідивши зазначені докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку фактичним обставинам справи та дійшов необґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомили про запах алкоголю з салону автомобіля, що не є ознакою алкогольного сп'яніння за змістом вищевказаної Інструкції.
За цих обставин, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, апеляційний суд оцінює як припущення працівників поліції, що не підтверджені об'єктивно.
Також, у відповідності до п.12 розділу ІІ вищевказаної інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З відеозапису з нагрудних камер вбачається, що працівник поліції посилався саме на цей пункт, наполягаючи на направленні ОСОБА_1 саме до Вижницької БЛ, а не до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру.
Проте, як слушно зазначає захисник в апеляційній скарзі, територіально найближчим до місця зупинки транспортного засобу є КНП «Кіцманська БЛІЛ», що додатково свідчить про недотримання поліцейськими встановленої законом процедури.
Також, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Наведені норми закону не містять обов'язкової вимоги працівника поліції примусово доставляти особу до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння, огляд у медичній установі є правом такої особи, у разі незгоди із проведенням огляду саме працівником поліції чи з результатами проведеного огляду.
Відтак, доводи апеляційної скарги захисту щодо тиску працівників поліції та примусового доставлення ОСОБА_1 до Вижницької БЛ є такими, що заслуговують на увагу та не спростовані матеріалами справи.
Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Досліджуючи матеріали справи, апеляційний суд констатує відсутність значної частини відеозапису, зокрема, під час руху службового автомобіля до закладу охорони здоров'я, що викликає обґрунтований сумнів у дотриманні поліцейськими вимог закону, з урахуванням пояснень ОСОБА_1 та доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Таким чином, встановлено, що працівниками поліції не дотримано передбаченої законом процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
А тому апеляційний суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
На переконання апеляційного суду, районний суд прийшов до передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не навівши достатніх доводів на обґрунтування свого рішення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника Гакмана М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25.06.2024 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду /підпис/ В.П.Потоцький
Виготовлено з автоматизованої
системи документообігу суду:
суддя Чернівецького
апеляційного суду (В.П. Потоцький)
(24.07.2024р. - дата засвідчення копії)