24 липня 2024 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю особи адвоката Бошелюк Ю.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану на постанову судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2024 року, -
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «ВАВ-СТОУН ЕРЕДЖІ», визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 грн. в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що при проведенні документальної перевірки ТОВ «ВАВ-СТОУН ЕРЕДЖІ», що розташоване у м. Чернівці, вул.. Небесної Сотні , 19е було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором товариства, вчинив правопорушення щодо ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме порушення п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (зі змінами) в результаті чого знижено податок на прибуток в сумі 15975491, 0 грн, втому числі за 2022 р в сумі 3775554, 0 грн., за 2023 рік в сумі 12199937, 0 грн., чим вчинив правопорушення, передбачене ст.163-1 ч.1 КУпАП
На вказане рішення районного суду адвокат Бошелюк Ю.М., діючий в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду від 25.06.2024 р. про притягнення його довірителя за ч.1 ст.163-1 КупАП, а провадження по справі закрити , за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Посилається на те, що постанова районного суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ЄУНСС: 727/5811/24 Головуюча в І інстанції: Одовічен Я.В.
НП: 33/822/478/24 Головуючий в апеляційній ін-ції : Потоцький В.П.
Категорія: ч.1 ст.163-1 КУпАП
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, так і інші матеріали справи не могли бути підставами визнання його винуватості, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП; не вказано , які саме дії або бездіяльність були допущенні ним, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку.
Вказує, що матеріали справи не містять жодної первинної та іншої звітної документації, на підставі якої контролюючий орган дійшов висновку про наявність в діянні складу податкового та адміністративного правопорушення.
Також на переконання апелянта не було встановлено та не зазначено посадові обв'язки ОСОБА_1 , як посадової особи - керівника даного товариства, невиконання яких тягне за собою відповідальн7ість , передбачену ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Стверджує, що витяг з Акту «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ««ВАВ-СТОУН ЕРЕДЖІ» не є доказом вчинення правопорушення, оскільки висновки, які викладені в акті не породжують обов'язкових юридичних наслідків.
Тому на думку апелянта, суд першої інстанції при розгляді даної справи не звернув уваги на недоліки протоколу та передчасно прийшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 163-1 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника - адвоката Бошелюк Ю.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні документальної перевірки ТОВ «ВАВ-СТОУН ЕРЕДЖІ», що розташоване у м. Чернівці, вул. Небесної Сотні , 19е посадова особа ОСОБА_1 , який являється директором даного товариства, вчинив правопорушення щодо ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме порушення п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (зі змінами) в результаті чого знижено податок на прибуток в сумі 15975491, 0 грн, втому числі за 2022 р в сумі 3775554, 0 грн., за 2023 рік в сумі 12199937, 0 грн..
Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, суддя суду першої інстанції дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Проте, на думку апеляційного суду, такі висновки суду першої інстанції є помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 року (далі - Інструкція).
Зокрема, відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції, при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання.
Також до Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.
Між тим, протокол про адміністративне правопорушення №3273/Ж13/24-13-07-51 від 27 травня 2024 року не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
При викладенні у протоколі суті вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч.1 ст. 163-1 КУпАП були допущені ним, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку.
Окрім того , матеріали даної справи не містять жодної первинної та іншої звітної документації, на підставі якої контролюючий орган дійшов висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 , складу податкового та адміністративного правопорушення та часу, коли таке правопорушення було вчинено. Як і не встановлено та не зазначено посадові обов'язки ОСОБА_1 , , як посадової особи - директора ТОВ «ВАВ-СТОУН ЕРЕДЖІ», невиконання яких тягне за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Також апеляційний суд зважує на те, що п.86.1. ст. 86 ПК України передбачено, що акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст. 58 та п.86.8 ст. 86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.
Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки. Суд констатує той факт, що у протоколі відсутнє посилання на узгоджене податкове повідомлення-рішення.
Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини»).
Так, диспозицією ч.1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Норма частини 1 статті 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Однак посадові особи ГУ ДПС у Чернівецькій області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 зазначеної норми не дотрималися.
Суд звертає увагу, що у протоколі має бути зазначено місце, час вчинення правопорушення, а також конкретну суть кожного порушення ОСОБА_1 , відповідної норми Податкового кодексу України, чого посадовими особами зроблено не було. Посилання ж у протоколі просто на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 , , як директору ТОВ «ВАВ-СТОУН ЕРЕДЖІ» у вину, чим порушується право останнього на захист.
Окрім того, відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
Суд першої інстанції при розгляді даної адміністративної справи не звернув уваги на недоліки протоколу та передчасно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.
Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на матеріали адміністративного провадження, доказами вини ОСОБА_1 , якими оперують представники ГУ ДПС у Чернівецькій області є протокол про адміністративне правопорушення, акт перевірки.
Разом з тим, у ході апеляційного розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог статті 256 КУпАП, а акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ПК України та інших нормативних актів, інші докази у справі відсутні.
Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні та належні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 163-1 КУпАП.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Виходячи зі змісту ст. 62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості особи полягає в тому, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.
За таких підстав, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а тому апеляційна скарга адвоката Бошелюк Ю.М. підлягає задоволенню, а постанова районного суду скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
У відповідності до п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Керуючись ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Бошелюк Ю.М., діючої в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2024 р. щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду /підпис/ В.П.Потоцький
Виготовлено з автоматизованої
системи документообігу суду:
суддя Чернівецького
апеляційного суду (В.П. Потоцький)
(24.07.2024р. - дата засвідчення копії)