23 вересня 2010 року < Текст > Справа № 2а-5154/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.,
при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.,
за участю представників :
позивача - Жигунової О.М. (довіреність від 17.09.2010 №50);
відповідача - Скрябіної Е.В. (довіреність від 31.03.2010 №б/н)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м.Запоріжжя
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі
про скасування податкового повідомлення-рішення
У липні 2010 року Казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - КП «ЗТМК», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі - СДПІ, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2010 №0000350808/0 про стягнення штрафу у розмірі 5 250,15грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2010 №0000350808/0 (далі - рішення) про стягнення штрафу у розмірі 5 250,15грн. - 10% за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 12.03.2010 №0000080808/0. Спірне рішення вважає незаконним та вказує, що підприємством вже були сплачені донараховані суми податків та суми штрафів за несвоєчасну сплату даних податків. Пояснює, що відповідно до приписів чинного законодавства, штрафна санкція нараховується виключно за порушення правил оподаткування - правил, які визначають справляння передбачених в державі податків та зборів. Зазначає, що штрафна санкція не є податком, а тому несплата штрафу не є порушенням оподаткування. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі надав пояснення, аналогіні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмовому запереченні від 22.09.2010 №9845/10/10-013. Вказує, що у разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах, а тому спірне рішення є правомірним і визначення ним сума штрафу підлягає сплаті. У зв'язку із викладеним просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши та дослідивши надані документів, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.
Посадовими особами СДПІ проведено невиїзну перевірку КП «ЗТМК» за результатами якої складений акт від 02.06.2010 №190/08-08/00194731 про результати невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності внесення до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених в податковому повідомленні-рішення від 12.03.2010 №0000080808/0. Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2001 №2181 (далі - Закон №2181), а саме, несвоєчасна сплата підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 12.03.2010 №0000080808/0 за терміном сплати 22.03.2010 у розмірі 52 501.46грн. на 28 календарних днів.
За результатами проведеної перевірки та виявлених порушень відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 15.06.2010 №0000350808/0, яким до позивача застосований штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу - 5 250,15грн.
Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся до суду.
Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 № 110, у разі виявлення факту погашення податкового боргу орган державної податкової служби направляє податкове повідомлення платнику податків. Повідомлення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання на наступний день після закінчення відповідно 30-ти та 90-денного терміну на всю суму сплаченого у цих періодах податкового боргу незалежно від кількості випадків сплати. За аналогією у разі затримки сплати, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Відповідно до п. 3.2, 4.4 та 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253 у разі порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складається податкове повідомлення-рішення за формою "Ш", яке в той самий день передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції. У той же день таке повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків.
Згідно п.1.5 ст.1 Закону №2181 штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2 ст.1 Закону №2181).
Податковий борг, згідно п 1.3 ст.1 Закону №2181, це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання
Пунктом 17.3 ст.17 Закону №2181 визначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених ст. 17 цього Закону, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Аналізуючи вище викладені норми, суд вважає, що у разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума штрафу визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.
Представник позивача визнав факт сплати штрафу у розмірі 5 250,15грн. із затримкою на 28 календарних днів, а тому суд дійшов висновку, що сума штрафу визначена у податковому повідомленні-рішенні від 15.06.2010 №0000350808/0 у розмірі 5 250,15грн. є сумою податкового боргу, а тому відповідач правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства застосував до позивача штрафні санкції, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що відповідачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства винесене спірне рішення, а тому позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
У задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.С.Янюк