13 жовтня 2010 року м. Запоріжжя Справа № 2а-5059/10/0870
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до: Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.07.2010 №0001652370,-
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 паспорт від 09.07.1997 р. № НОМЕР_4
від відповідача - Жовтоножко Д.Ф. довіреність від 09.11.2009 р. № 10875/10/10
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.07.2010 №0001652370, за порушення вимог п.п.8,12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування, та послуг».
Ухвалою суду від 13.08.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5059/10/0870 та призначено до судового розгляду. Провадження у справі, за клопотанням сторін зупинялось до 13.10.2010.
Відповідно до ст.160 КАС України, 13.10.2010 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, у позовній заяві вказував на порушення ДПІ порядку проведення перевірки. Зазначаючи, що ФОП ОСОБА_1, відповідно до Свідоцтва №НОМЕР_3 є платником єдиного податку і веду книгу обліку доходів та витрат, вважає, що на нього не розповсюджується п.п. 8,12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Рішення податкового органу про застосування до нього 1467,00 грн. штрафних санкцій вважає таким, що суперечить п.п. 8,12 ст. 3, ст.6, п. 6 ст. 9, ст.16 Закон N 265 і ст.5, ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а, відтак. таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, та надав письмові заперечення. Зокрема, зазначив, що перевірку проведено у відповідності до законодавства України на підставі наказу та направлень на її проведення. Виявлені в ході перевірки порушення, зафіксовано у Акті перевірки від 22.06.2010. На підставі Акту було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 липня 2010 року № 0001652370 надалі - Рішення) про стягнення з ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій у сумі 1467 гривень, через порушення п. 8,12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Отже, перевірку проведено у відповідності до приписів чинного законодавства України, рішення прийнято правомірно, тому просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа підприємець ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_2) згідно свідоцтва № НОМЕР_3 від 25.12.2009р. є платником єдиного податку. Термін дії свідоцтва - 2010 рік. Вид діяльності роздрібна торгівля, ремонт приміщень, інші види послуг (тиражування, прокат інструментів).
22.06.2010р. на підставі наказу ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 27.05.2010р. № 208 „Про проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності", направлень на перевірку від 22 червня 2010р. № 243. № 244 фахівцями податкової служби проведено перевірку з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_2) .
З початку проведення перевірки ПП ОСОБА_3 був ознайомлений з наказом та направленням на проведення перевірки, та отримав їх під розписку.
В ході перевірки перевіряючими встановлено факт проведення розрахункової операції за товар із застосуванням товарного чеку на суму вартості проданих товарів, а саме: факс папір на суму 10,00 грн., при цьому журнал реєстрації перевірок контролюючих органів за вимогою перевіряючих не надавався. Під час проведення перевірки підприємцем було вибірково знято та перераховано фактичні залишки товарів на суму 708 грн., про що свідчать особисті підписи ФОП ОСОБА_1 у відомості ТМЦ.
Як зазначено в акті перевірки та не заперечується сторонами, на момент перевірки книга обліку доходів та витрат підприємця відсутня у відділі магазину, прибуткові накладні відсутні, чим порушено порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.
Перевірка проводилась в присутності ОСОБА_1, який власноруч склав опис готівки на місці проведення розрахунків на загальну суму 363,2 грн.
За результатами перевірки складено акт від 22.06.2010р. №0130/08/25/23/2604312770. у якому зазначено порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: реалізація товару без наявності цінників у кількості 3 одиниць, що є порушення п.8 ст.3 Закону №265/95-ВР; порушення встановленого порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме згідно фактичних залишків товарних запасів (ТМІД) на суму 708 грн., які вибірково знято та зазначено у відомості (ТМІД), на момент перевірки відсутня книга обліку доходів та витрат підприємця, що є порушенням п.12 ст. 3. ст.6 Закону №265/95- ВР.
Акт перевірки та додатками до нього ОСОБА_1 підписав без зауважень та заперечень, надав пояснення по кожному факту порушення зазначених в акті перевірки.
Згідно п.4.3 Акту перевірки ОСОБА_1 було запрошено на 23.06.2010 до ДПІ у Заводському районі для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті.
ОСОБА_1, як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, прибув до ДПІ 23.06.2010р. та надав документи: книгу обліку доходів та витрат підприємця, зареєстровану в ДПІ Заводського району м. Запоріжжя 28.04.2007р. № 092. Прибуткові накладні на товар згідно відомості до ДПІ не надано. Однак, фахівцями ДПІ встановлено, що у КОДІВ ОСОБА_1 заповнюються графи 1 «дата», 2 «доходи», 3 «продаж товарів за готівковий розрахунок». Графи ж 5 «витрати», 6 «закупка товару для продажу», 7 «оренда», 8 «чистий доход» не заповнюються, чим порушено порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 липня 2010 року № 0001652370, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції (а саме: згідно статті 21 Закону №265/95-ВР у розмірі 1416 грн. (708 грн. х 2 кр.р.) та статті 23 Закону №265/95-ВР у розмірі 51 грн. (17 грн. х 3 найменування товару)
Зазначене рішення було особисто отримано ФОП ОСОБА_1, про що свідчить запис в корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Не погодившись із винесеним рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає висновки, яких дійшли фахівці ДПІ за результатами проведеної перевірки обґрунтованими, з огляду на наступне:
Статтею 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці - України (пункт 8). вести у порядку, встановленого законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які. відповідно до законодавства оподатковуються за правилами що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (пункт 12).
За приписами статті 23 Закону 265/96-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний невставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.
Згідно із статтею 21 Закону № 265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265). суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню і порядок її ведення відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Так, згідно пункту 8 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 № 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.99 за № 752/4045 передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход". При цьому, порядок ведення Книги обліку доходів та витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) (форма № 10) визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.97 № 17-011/10-8886 та у постанові Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269 «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат»
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення книги обліку доходів та витрат постанови Кабінету України від 29.09.2001р.№1269 суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції. пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послу) - з підсумком за день
Суб'єкти підприємницької діяльності, згідно п.2 Порядку, забезпечують облік руху товарів і готівки (запис здійснюють кульковою або чорнильною ручкою, чітко, розбірливо, підтирання або виправлення не допускаються) по кожній графі Книгу у такому порядку: графи 1,2,3 та 7 Книги заповнюються на момент виготовлення продукції, наданих послуг, а також придбання усієї групи товарів і підраховуються лише в кінці кварталу для співвідношення сум між придбанням і реалізацією товарів для декларації про отримані суми доходу. Громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1,2,3,4,5,6 заповнюють за кожен день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день. Показники, що зазначаються у графах 4,5,6, заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.
Відповідно до усіх даних на кінець кварталу підраховуються суми між придбаним і реалізованим товаром та витрат і визначається сума отриманого чистого доходу, на підставі яких заповнюються квартальні декларації.
Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.
Самостійне спрощення ведення Книги обліку доходів та витрат при застосуванні комп'ютерного обліку законодавством не передбачено.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Встановлені судом факти свідчать, що в ході проведеної перевірки позивача фахівцями ДПІ встановлено порушення пунктів 8, 12 статей 3, 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Зважаючи на виявлені правопорушення податковою правомірно було застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 1416 грн.
Посилання позивача на порушення перевіряючи ми порядку проведення перевірки суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне:
Повноваження на проведення таких перевірок ДПІ надано п. 4 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 509, згідно якого державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частино 7 ст. 11-1 цього ж Закону передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Пункт 2 ст.11 Закону України № 509 надає право органам державної податкової служби, у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Разом з тим, стаття 11-2 цього Закону «Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок» передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Тобто, органами, уповноваженими здійснювати контроль за дотриманням законодавства про застосування РРО, є органи державної податкової служби, що передбачено п. 2 ст. 11 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 15 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон № 265/98-ВР).
Зазначену функцію органи державної податкової служби здійснюють шляхом проведення планових або позапланових перевірок, що також передбачено ст. 15 Закону № 265/98-ВР та ч.7 ст. 11-1 Закону “Про державну податкову службу в Україні”.
Така позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом, та за умови надання платнику податків під розписку направлення та копії відповідного направлення керівника, що передбачено зазначеними вище ч.7 ст. 11-1, ст. 11-2 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, у редакції від 25.03.2005р., які містять останні за часом введення у дію норми, що регулюють порядок проведення перевірок, визначених Законом “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Як свідчать матеріали справи, перевірку здійснено відповідно до законодавства - на підставі наказу про проведення позапланової перевірки та направлень на перевірку. В направленнях ДПІ на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 зазначено дати їх видачі та підстави проведення перевірки. Перевірка проводилась з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», від 01.06.2000 р. №1775-111 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»
Тобто, надані у справу документи, свідчать, що функції контролю за дотриманням позивачем законодавства про застосування РРО здійснювались податковою на підставах, визначених законом, у межах повноважень та способом, передбаченим законами України для здійснення такого контролю, а, відтак, дії перевіряючих не суперечили законодавству.
За результатами перевірки, в порядку, передбаченому Наказом ДПА України №534 від 12.08.08 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (щодо порядку складання відповідних актів та додатків до нього (в тому числі й опис наявності готівки на місці проведення розрахунків), фахівцями ДПІ складено Акт перевірки від 22.06.2010р., яким зафіксовані порушення пунктів 8, 12 статей 3, 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного вище спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.07.2010 №0001652370 слід вважати обґрунтованим та таким, що винесено на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а, відповідно позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судовій збір, сплачений позивачем, відповідно до ст. 94 КАС України, до відшкодування не присуджується.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
Позов приватного підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя, до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.07.2010 №0001652370 - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 22.10.2010.
Суддя /підпис/ О.М. Нечипуренко