30 вересня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6576/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
при секретарі судового засідання С.А. Даниловій
за участю представників
від позивача Польникова Н.В.
Касьян О.П.
від відповідача Хорунжий Я.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою : Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ»
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про : визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000650802/0 від 09.06.2010 та № 0000650802/1 від 12.08.2010.
Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях, просять позов задовольнити у повному обсязі, а саме: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000650802/0 від 09.06.2010 та №0000650802/1 від 12.08.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що обґрунтовуючи зроблені під час перевірки висновки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди "84", відповідач посилається на відсутність факту придбання майна у зв'язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством. Однак, отримане за ВДМ майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту, а не з метою «обстеження та поновлення», як зазначає Відповідач. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ «Мотор Січ». Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення повинен включатись до складу податкового кредиту. Тобто, ВАТ «Мотор Січ» набув право власності на ввезене майно, у зв'язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.
Пп. 7.2.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон України «Про ПДВ») передбачено, що документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, є вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель. У зв'язку з забороною на надання відстрочок сплати податкових зобов'язань, підприємство сплачує митним органам ПДВ, пов'язаний з імпортом, грошовими коштами, що зазначено у наданих суду ВМД. Таким чином, підприємством дотримано усіх вимог щодо формування податкового кредиту.
Стосовно повернення з ремонту верстату, позивач зазначив що ввезення обладнання (якому передувало його вивезення) є необхідною умовою здійснення модернізації та ремонту, отже - придбанням результатів робіт. Таким чином, ПДВ сплачений митному органу у цьому випадку пов'язаний з придбанням саме результатів робіт з модернізації та ремонту, оскільки без вивозу та ввезення самого обладнання не можлива реалізація самого договору на ремонт обладнання. У зв'язку з чим, підприємство при поверненні майна та за умови сплати ПДВ митному органу має право відображати податковий кредит відповідно до пп. 7.3.6 Закону України «Про ПДВ».
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов, вважає оскаржувані рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що перевіркою встановлено, що при формуванні податкового кредиту підприємством враховано податок на додану вартість згідно вантажно-митних декларацій на підставі яких підприємством ввезено на митну територію України частини до електронних регуляторів двигуна ТВЗ-117ВМА РЄД-2000 знятих з виробу в результаті ремонту, який здійснювався шляхом гарантійної заміни; датчик автоматичного флюсування ДАФ, знятий в процесі гарантійної заміни на авіаційному двигуні; командно-паливний агрегат КТА-5ДМ для дозування палива при запуску двигуна АІ-20Д, знятий в процесі гарантійної заміни на авіаційному двигуні; заслонка регулююча 1919Т для автоматичного регулювання температури в системі кондиціювання повітря двигуна ТВЗ-117МТ, знята в процесі гарантійної заміни на двигуні; газотурбінний привід АІ-20ДМЄ для газотурбінних електростанцій типу ПАЕС-2500Г; шпіндель фрезерного обробляючого центру; поворотного шліфувального верстата та датчику тиску відповідно, які є власністю ВАТ «Мотор Січ» за характером угоди 84.
Актом перевірки зроблено висновок, що в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про ПДВ» підприємством завищено суму податкового кредиту за березень 2010року, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень, у розмірі 520 001 грн.
Отже, згідно наведеної норми Закону право на податковий кредит підприємство отримує при придбанні товарів або послуг.
Ввезення непридатних запчастин здійснено з метою обстеження та поновлення, а ввезення обладнання - після капітального ремонту та модернізації, але не з метою придбання, тобто, розрахунки за запчастини та обладнання не здійснювались.
Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, На підставі пункту 9 частини 6, частини 13 статті 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168 «Про ПДВ» фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Мотор Січ» з питання правильності обчислення від'ємного значення ПДВ за березень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2010 року у сумі 42 155 240 гривень.
За наслідками перевірки складено акт від 27.05.2010 № 159/08-02/14307794, яким встановлено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством завищено суму податкового кредиту за березень 2010 року, що призвело до завищення від'ємного значення та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за перевіряємий період у розмірі 520 001гривень, а саме: за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2010 року на суму 6 038 040 грн., що пов'язано з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок; в порушення абз. «б» п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п.п 5.12.5 п. 5.12 «Порядку заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2 191 277 грн., в т.ч., за періоди: 01.02.2007 по 31.12.2008 на загальну суму 481 757 грн., квітень 2008 р. - 14 527 грн., за травень 2008р. - 58 307 грн., червень 2008р. - 14 583 грн., вересень 2008р. - 21 885 грн., грудень 2008р. - 6 058 грн., січень 2009р. - 26 048 грн., лютий 2009р. - 272 621грн., березень 2009р. - 93 899грн., квітень 2009р. - 69 092грн., травень 2009р. - 49 016 грн., червень 2009р. - 867 грн., липень 2009р. - 432 025 грн., серпень 2009р. - 322 030грн., жовтень 2009р. - 49 453 грн., листопад 2009р. - 164 777 грн., грудень 2009р. - 76 049 грн., березень 2010р. - 38 283 грн.;
- порушення п.п.3.1.1 п. 3.1 ст., п.п 4.1 ст. 4, 6.1.1 п. 6.1 п.п 6.5(а) ст. 6, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2010р. на суму 558 284 грн.
- порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, п.п 5.12.2 п. 5.12 «Порядку заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2010р. на суму 520 001 грн.
За результатами проведеної перевірки, заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі 09.06.2010 прийнято податкове повідомлення - рішення за №0000650802/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 520 001 гривень.
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі. Рішенням від 12.08.2010 скаргу позивача залишено без змін та винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000650802/1.
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішення позивач звернувся до суду.
Згідно матеріалів справи та пояснень представників сторін, зменшення задекларованого в березні 2010 року бюджетного відшкодування обумовлено порушеннями пп.7.4.1, 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», якого,на думку податкового органу, припустилось підприємство позивача включивши до складу податкового кредиту ПДВ, сплачений митним органам при ввезенні матеріальних цінностей із зазначенням у вантажно-митних деклараціях характеру угоди «84».
Суму бюджетного відшкодування зменшено за вантажно-митними деклараціями:
- від 04.03.2010 №1120000/2010/000419 на ввезення газотурбінного приводу АИ-20ДМЭ-1шт, потужність 2500 кВТ, для газотурбіних електростанцій типу ПАЭС-2500Г, зав. № Н2891ДМ3007р1, який був у використанні, у неробочому стані;
- від 11.03.2010 №112000011/2010/000448 на ввезення заслонки регулюючої 1919Т №0632517-1 шт.,в неробочому стані, що раніше використовувалась для автоматичного регулювання температури в системі кондиціювання повітря двигуна ТВЗ-117МТ 3сер. допущеного до цивільного використання;
- від 12.03.2010 №112000011/2010/000468 на ввезення датчику автоматичного флюгировання ДАФ 20-760-914-01 №0815Д06, в неробочому стані, що раніше використовувався;
- від 12.03.2010 №112000011/2010/000470 на ввезення датчику автоматичного флюгировання ДАФ 20-760-914-01№853631, в неробочому стані, що раніше використовувався;
- від 15.03.2010 №112000011/2010/000483 на ввезення електронного регулятора двигуна РЗД-2000 №54310652074,54311652075-2шт. для регулювання, контролю та діагностики двигуна ТВЗ- 117В МА-СБМ1 цивільного призначення, що раніше використовувались, ввезені для доопрацювання - заміни програмного забезпечення;
- від 16.03.2010 №112000011/2010/000515 на ввезення датчику тиску АРТ-335-1000-10ВАК-А - 1шт. с/н 7169-5-231 призначені для дистанційного вимірювання перепаду тиску з виданням електричного сигналу в систему регулювання роботи двигуна АИ;
- від 23.03.2010 №112000011/2010/000574 на ввезення шпінделя MFWS-2601/18 фрезерного обробляючого центру Lіесhtі TUROBLISK-1005 в кількості 1шт.
- від 25.03.2010 №112000011/2010/000595 на ввезення поворотного столу шліфувального верстата STEEL LINEAR 11.7 CNC - 1шт.
- від 04.03.2010 №112000011/2010/000407 на ввезення електронного регулятора двигуна РЭД-2000 №54309952017,54307052028-2шт. для регулювання, контролю та діагностики двигуна ТВЗ - 117ВМА-СБМ1 цивільного призначення, що раніше використовувались, ввезені для доопрацювання - заміни програмного забезпечення.
Митне оформлення ввезених матеріальних цінностей було здійснено підприємством відповідно до ст. 70-86 Митного Кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» та інструкції про її заповнення.
Так, відповідно до статті 70 Митного Кодексу України, метою митного оформлення є підтвердження відомостей, отриманих при митному контролі товарі та транспортних засобів, що переміщуються через кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Декларування здійснюється шляхом заявлення у встановленій формі відомостей про товари, мету їх переміщення, та інших відомостей необхідних для здійснення їх митного контролю. Такі відомості зазначаються у відповідних графах вантажно-митної декларації.
Так, відповідно до встановленої форми декларації в графі 1 зазначається тип такої декларації, який відповідає митному режиму, в який оформлюється товар. В даному випадку ІМ 40 - режим імпорту. В графі 24 зазначається характер (тип) угоди, перелік яких встановлено Наказом Державної митної служби України від 12.12.2007 № 1048. Тип угоди відповідає змісту правочину, на виконання якого здійснюється поставка матеріальних цінностей та відображає спосіб розрахунків за поставлений товар. Характер угоди «84» означає відсутність розрахунків з постачальником у зв'язку з поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей, або з заміною одних матеріальних цінностей на інші.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи висновки перевірки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди «84», СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі посилається на відсутність факту придбання майна у зв'язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством.
Однак, діюча редакція Закону України «Про ПДВ» не містить визначення терміну «придбання», як не містить його будь-який інший нормативно-правовий акт. Проте правова природа відносин власності передбачає, що придбання цього права може бути пов'язано як з купівлею-продажем речі, так і з іншими формами набуття цього права.
Отримане за ВДМ майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ «Мотор Січ». Таким чином, під час проведення зазначених господарських операцій здійснюється придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України. Саме в контексті набуття певних прав та обов'язків, пов'язаних з відносинами власності, Цивільний кодекс України використовує термін «придбання» (Глава 24 ЦКУ). Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення повинен включатись до складу податкового кредиту.
Таким чином, як зазначалось вище ВАТ «Мотор Січ» набув прав власності на ввезене майно, у зв'язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.
Слід зазначити, що згідно пп.3.1.2 Закону «Про ПДВ» об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі «імпорт» або «реімпорт». При цьому з метою оподаткування до імпорту також прирівнюється ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резеденту або іншій осібі за дорученням такого лізінгодавця) застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно).
В момент розмитнення товару у імпортера виникає обов'язок сплати митним органам ПДВ згідно пп.3.1.2 та пп..7.3.6 Закону України «Про ПДВ» зобов'язання з ПДВ з вартості товару, що оформлюється у митному режимі «імпорт». Відповідно до пп..7.5.2 у момент сплати податку митним органам відповідно до пп..7.3.6 у платника податку виникає право на податковий кредит, яким підприємство й користувалось впродовж перевіряємого періоду.
Закон України «Про ПДВ» формування податкового кредиту пов'язує з надмірною сплатою цього податку, чи то постачальнику, чи то митному органу, а також з обов'язковою умовою використання товару (послуги) у господарській діяльності платника податку, але не з наявністю грошових розрахунків з постачальником.
Господарська діяльність, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійної і суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».
Окрім того, Закон України «Про ПДВ» (п.7.4.1) не зазначає, що ПДВ, пов'язаний з придбанням у власність майна повинен сплачуватись безпосередньо постачальнику такого майна, а лише встановлює, що така сплата повинна відбуватись у зв'язку з придбанням товарів (набуттям прав власності) та бути підтвердженою податковими накладними або належним чином вантажно-митними деклараціями. Так пп. 7.2.7 Закону про ПДВ передбачено, що документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, є вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель. У зв'язку з забороною (Закон «Про державний бюджет України на 2010р.») на надання відстрочок сплати податкових зобов'язань (в тому числі й шляхом оформлення податкового векселя), підприємство сплачує митним органам ПДВ, пов'язаний з імпортом, грошовими коштами, що зазначено у наданих суду ВМД.
Таким чином, підприємством дотримано усіх вимог щодо формування податкового кредиту.
Як наведено вище оформлення усіх ВМД здійснювалось у зв'язку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції: виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія, здійснення продажу послуги та купівлі послуги у нерезидента.
Таким чином, підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки в акті перевірки про завищення підприємством позивача суми податкового кредиту за березень 2010 року, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень, у розмірі 520 001 грн., суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України, та відповідно, податкові повідомлення-рішення винесеними неправомірно, а, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною ч. 1 ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000650802/0 від 09.06.2010 та №0000650802/1 від 12.08.2010
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» (ЄДРПОУ 14307794) судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 06.10.2010.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева