Справа №22а-683/07 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 50 інстанції - В.О. Татарчук
02 жовтня 2007 року м.Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Проценко О.А. (доповідач),
суддів - Коршун А.О., Туркіна Л.П.,
при секретарі - Духневич О.С.,
за участі представника
позивача - Томніковська К.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.07р. у справі №А27/65-07
за позовом прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам-ІІ»
за участю третьої особи - Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради
про визнання недійсним запису та припинення юридичної особи,
В січні 2007 року прокурор Бабушкінського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам-ІІ» про визнання недійсним запису №12241020000013872 про проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам-ІІ» та припинення юридичної особи. Позов обґрунтований тим, що засновник відповідача - ОСОБА_1ніякого відношення до діяльності товариства не має, хоча самостійно підписувала всі документи, пов'язані із створенням та реєстрацією товариства у державних органах, оскільки робила всі дії за вказівкою інших осіб; невстановлені особи здійснювали в подальшому отримання печатки та штампів, господарську діяльність, сплату податків, подання звітності. З посиланням на ст.ст. 42, 57, 59, 247 ГК України, ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03 р. №755-IV позивач просив позов задовольнити.
Третя особа проти позову заперечила, посилаючись на особисте подання засновником відповідача - ОСОБА_1всіх документів, необхідних для державної реєстрацій юридичної особи, відсутність обов'язку у реєструючого органу перевіряти наявність дійсного волевиявлення заявника вести господарську діяльність.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.07р. в адміністративній справі №А27/65-07 в позові відмовлено, з підстав відсутності у органів податкової служби права на звернення з позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, та відповідної відсутності такого право у прокурора; ненадання позивачем у ході розгляду справи належних доказів того, що ОСОБА_1не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, а надані податковою інспекцією пояснення вказаної особи не є належним доказом у справі; недоведеності позивачем законодавчо визначених підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи згідно ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03р. №755-IV.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми права, зокрема ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.90р. N 509-XII, ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03р. №755-IV, ст.ст. 77, 141 КАС України, а саме: судом не встановлено, що на прокуратуру покладено обов'язок представництва інтересів держави у суді, інтереси якої можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів; те що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; відсутності відношення ОСОБА_1. до фінансово-господарської діяльності відповідача.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Універсам-ІІ» було створено за рішенням засновника - ОСОБА_1, яка прийняла рішення про створення товариства, підписала його статут, надала документи для його реєстрації в державні органи: виконком Дніпропетровської міської ради, податковий орган, Головне управління статистики у Дніпропетровській області, власноруч отримала 13.07.05р. свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Згідно копії пояснення гр.ОСОБА_1 від 13.01.06р., записаного з її слів, вона не має відношення до діяльності товариства, але сама підписувала документи та подавала їх до державних органів для реєстрації товариства як суб'єкта підприємницької діяльності, платника податків.
Прокурором в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська поданий позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам-ІІ» про визнання недійсним запису №12241020000013872 про проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам-ІІ» та припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам-ІІ».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права органів державної податкової служби встановлені ст.11 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.90р. N 509-XII, серед перелічених у зазначеній статті прав відсутнє право звернення до суду із позовними вимогами як про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи так і про припинення юридичної особи. Пунктом 17 ст.11 вказаного Закону, зазначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Позовні вимоги про припинення юридичної особи та про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не збігаються.
Прокурор, звертаючись до суду в інтересах податкового органу, має заявляти позовні вимоги виключно у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, для такого податкового органу. З позову не виходить, що прокурор заявляв позовні вимоги від власного імені, виступаючи при цьому позивачем, отже, заявлені вимоги повинні не виходити за межі повноважень органу, в інтересах якого вони заявлені. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у податкового органу права на звернення до суду із позовними вимогами про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, та відповідно, відсутність такого ж права у прокурора, що заявив позов у інтересах такого податкового органу. Суд також зробив правильний висновок про ненадання позивачем у ході розгляду справи належних доказів того, що ОСОБА_1не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, а надані податковою інспекцією пояснення вказаної особи не є належним доказом у справі.
Відповідно до ст.38. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03 р. №755-IV, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Позивачем не надані доказі наявності хоча б однієї з вищезазначених підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи за вказаною нормою права.
З огляду на викладене, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.07р. в адміністративній справі №А27/65-07 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.07р. в адміністративній справі №А27/65-07 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності відповідно до ст.254 КАС України та підлягає оскарженню згідно із ст.212 КАС України протягом місячного строку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.А.Проценко
Судді: А.О. Коршун
Л.П. Туркіна
Ухвалу складено у повному обсязі 19.11.07р.