ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2024Справа № 910/3742/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд";
про стягнення судових витрат.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд";
до Російської Федерації;
про стягнення 3 281 040,00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Рябий І.П.
Представники:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: не з'явилися.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 позов задоволено повністю, а саме: стягнуто з Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" збитки у розмірі 3 281 040 грн 00 коп., що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 89 721 долар США 90 центів.
05.07.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" надійшла заява про стягнення судових витрат, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі № 910/3742/24, яким стягнути з Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) грн 00 коп., що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 3 994 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) долари США 50 центів та витрати на проведення транспортно-товарознавчого експертного дослідження за заявою від 14.08.2023, висновок № 07/11/23-4 за яким складений 07.11.2023 судовим експертом Науково-дослідної судово-експертної установи (НДСЕУ), у сумі 32 500 (тридцять дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти складає 901 (дев'ятсот один) долар США 71 цент.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" призначено на 16.07.2024.
09.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" подано до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.
У судове засідання 16.07.2024 представники сторін не з'явилися.
При цьому, судом враховано, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану Акціонерне товариство "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
З огляду на викладене, належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи є розміщення на сайті Господарського суду міста Києва відповідного оголошення-повідомлення. Таким чином, суд приходить до висновку, відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" про стягнення судових витрат без участі представників сторін.
Розглянувши у судовому засіданні 16.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" про стягнення судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020.
У заяві про стягнення судових витрат заявник просить стягнути з відповідача 150 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що еквівалентно 3 994,50 доларів США та 32 500,00 грн витрат по проведенню експертизи, що еквівалентно 901,71 доларів США.
01.11.2023 між Адвокатським об'єднанням "Перший правничий колегіум "Астрея" (далі також адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" (далі також - клієнт) укладено договір № 13/23 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.
За змістом п. 4.6. договору, оплата правової допомоги здійснюється клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок адвокатського об'єднання або у будь-який інший незаборонений законодавством спосіб наступним чином: або авансовий платіж у розмірі до 100% від вартості правової допомоги, яку адвокатське об'єднання має надати клієнту; або абонентська оплата з розрахунку на місяць; або протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг за договором.
Згідно з п. 4.7. договору, в акті, зазначеному в пункті 4.5 договору, сторони визначають вид оплати, перелік якої наведений у пункті 4.6 договору, у тому числі може бути визначений і інший порядок оплати та/чи вартість правової допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта.
Як передбачено п. 8.1. договору, договір є чинним з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року включно, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У разі, якщо за 10 днів до закінчення строку договору жодна із сторін не повідомить про свій намір припинити договірні відносини, цей договір вважається автоматично продовженим на один рік і на тих же самих умовах.
Адвоката Мастюгіна Д. І. було залучено для надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" на підставі договору про залучення адвоката для надання правничої допомоги від 21.12.2023, укладеного в порядку ч. 6 ст. 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
21.12.2023 клієнт та адвокатське об'єднання уклали додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги № 13/23 від 01.11.2023.
Пунктами 1.1. - 1.7. наведеної додаткової угоди деталізовано зміст послуг, які зобов'язується надати адвокатське об'єднання клієнту.
Вартість послуг адвокатського об'єднання, що передбачені цією додатковою угодою № 1, складає фіксовану суму 150 000,00 грн, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 3 994,50 доларів США (п. 2 додаткової угоди № 2 від 21.12.2023).
Так судом, на підставі матеріалів справи, встановлено, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується актом про приймання-передачу наданих послуг від 02.07.2024 на суму 150 000,00 грн, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 3 994,50 доларів США.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічних висновків дійшла Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Отже, враховуючи вищенаведене, оцінивши подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з обставин справи, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу у розмірі 150 000,00 грн, що еквівалентно 3 994,50 доларів США, такі витрати співрозмірні з предметом спору та з виконаною роботою.
Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних зі складанням висновку експерта у розмірі 32 500,00 грн, що еквівалентно 901,71 доларів США суд вказує наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Як вбачається з ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, разом з позовною заявою, позивачем подано до суду висновок № 07/11/23-4 від 07.11.2023.
Висновок експерта № 07/11/23-4, за результатами проведення товарознавчої експертизи, підготовлений для подальшого подання до суду на підставі договору № 14/08/9 від 14.08.2023, складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Ковалем Ігорем Миколайовичем, який є атестованим судовим експертом, у тому числі за спеціальністю 12.2 "Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу" (свідоцтво № 20-23П від 28.03.2023, видане Міністерства юстиції України та дійсне до 28.06.2026), стаж експертної роботи з 1996 року.
Вказаний висновок був прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу.
На підтвердження понесених витрат на проведення експертизи у розмірі 32 500,00 грн позивачем надано копію договору № 221222-01 від 22.12.2022, рахунок № 14/08/9 від 14.08.2023, акт наданих послуг № 9 від 07.11.2023, рахунок № 15 від 07.11.2023
Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати позивача, пов'язані зі складанням висновку експерта у розмірі 32 500,00 грн, що еквівалентно 901,71 доларів США підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" про стягнення судових витрат задовольнити повністю.
2. Стягнути з Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14; Russian Federation код ISO ru/rus 643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" (57440, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., Березанська територіальна громада, с. Калинівка, вул. Центральна, буд. 1, ідентифікаційний код 39825870) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн 00 коп., що еквівалентно 3 994 (трьом тисячам дев'ятсот дев'яносто чотирьом) доларам США 50 центів та витрати по проведенню експертизи у розмірі 32 500 (тридцять дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп., що еквівалентно 901 (дев'ятсот одному) долару США 71 центів.
Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 18.07.2024.
Суддя О.В. Мандриченко