вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.07.2024м. ДніпроСправа № 904/897/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» м. Дніпро
до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 400463грн80коп, пені в розмірі 19267грн71коп, 3% річних в розмірі 1926грн77коп.
Без участі представників учасників справи.
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" звернулось до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 400463грн80коп, пені в розмірі 19267грн71коп, 3% річних в розмірі 1926грн77коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань з оплати послуг, наданих на підставі договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №010000327Р від 07.11.2023.
Позивач повідомив про надання відповідачу послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії протягом 01.11.2023 - 31.12.2023. Це підтверджується підписаними сторонами звітами про покази засобів обліку за листопад та грудень 2023 року із зазначенням кількості спожитої електричної енергії за показниками приладів обліку.
Позивач зазначив, що на підставі складених звітів направив на адресу відповідача для оплати рахунок №2096519100982 від 07.12.2023 за листопад 2023року на суму 196172грн84коп та рахунок №2093532441881 від 08.01.2024 за грудень 2023року на суму 204290грн96коп.
Позивач послався на пункт 6 додатку 1 до договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" та стверджував, що станом на день подання позову вартість послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 400463грн80коп відповідачем не сплачена.
На підставі пункту 5.3 договору за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 19267грн71коп з 15.12.2023 по 27.02.2024.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 1926грн77коп за період 15.12.2023 - 27.02.2024.
Позивач просив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також позивач просив зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, задовольнив клопотання позивача та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 суд зупинив провадження у справі №904/897/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі №911/1359/22.
Постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 (оприлюднена - 20.05.2024) у справі №911/1359/22 суд залишив без задоволення касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та залишив без змін рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17933524грн59коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 суд поновив провадження у справі №904/897/24.
Суд роз'яснив відповідачу право у строк протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 22.05.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 22.05.2024 о 20:25.
На підставі частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 22.05.2024 вручена відповідачу 23.05.2024. Таким чином відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 07.06.2024 включно.
На адресу суду 07.06.2024 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача про незгоду із заявленими вимогами.
Відповідач вказав, що умови договору визначають строк оплати саме з моменту отримання рахунку. Уповноважена особа відповідача не отримувала рахунки №2096519100982 від 07.12.2023 та №2093532441881 від 08.01.2024 на загальну суму 400463грн80коп. В матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу відповідача рахунку №2093532441881 від 08.01.2024. Претензію №127/380-5 від 24.01.2024 відповідач також не отримував, про існування заборгованості дізнався під час ознайомлення з позовом. Нарахування штрафних санкцій за порушення термінів оплати за рахунком №2093532441881 від 08.01.2024 є передчасним.
На адресу суду 11.06.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь позивача на відзив.
Позивач послався на пункт 6 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток №1 до договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №010000327Р від 07.11.2023) та вказав, що уповноважена особа споживача самостійно отримує остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію. Термін оплати зазначеного рахунку не має перевищувати 5 операційних днів. У разі неотримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.
Позивач зазначив, що надання позивачем відповідачу у листопаді - грудні 2023 року послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії підтверджено складеними та підписаними звітами про покази засобів обліку із зазначенням кількості спожитої електроенергії за показниками приладів обліку.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Приватним акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (далі - оператор системи) та Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі - споживач) укладений договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №010000327Р від 07.11.2023 (далі - договір від 07.11.2023).
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 договору від 07.11.2023 оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Найменування предмета договору за кодом згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 65310000-9 - Розподіл електричної енергії (розподіл електричної енергії та супутні послуги). Під супутніми послугами слід розуміти послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Очікуваний обсяг надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у червні - грудні 2023 р. становить 973416кВАр*год.
Очікуваний обсяг надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії визначається за фактичними даними наданих послуг у аналогічному періоді попереднього року. У разі, якщо фактичне значення обсягу наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у попередньому періоді дорівнює 0, а також для нового споживача очікуваний обсяг надання послуг визначається як добуток очікуваного обсягу розподілу активної електричної енергії у відповідному періоді та нормативного тангенсу навантаження, який дорівнює 0,8.
Згідно з пунктом 2.2 договору від 07.11.2023 споживач зобов'язується:
- виконувати умови цього договору;
- здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього договору);
- забезпечувати безперешкодний доступ у робочий час уповноважених представників оператора системи до розрахункових вузлів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача;
- у разі припинення споживання електричної енергії внаслідок звільнення споживачем займаного об'єкта повідомляти про це оператора системи за 20 календарних днів та здійснити повний розрахунок згідно з умовами цього договору до дня звільнення об'єкта включно.
Відповідно до пункту 3.1 договору від 07.11.2023 оператор системи має право:
- на отримання від споживача плати за перетікання реактивної електричної енергії, визначеної відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі (далі - Методика обчислення плати);
- на доступ до розрахункових вузлів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для зняття показів, замірів потужності в години максимуму навантаження енергосистеми та для виконання інших робіт відповідно до цього договору.
Пунктами 4.1 - 4.4 договору від 07.11.2023 визначено, що вимірювання та облік активної та реактивної електричної енергії у споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж оператора системи, здійснюється згідно з вимогами Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).
На підставі показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії у терміни (строки), передбачені графіком зняття показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії (додаток 2 до цього договору), споживачем та оператором системи оформлюється “Звіт про покази засобів обліку” (додаток 6 до цього договору).
За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку значення показів надаються окремо за кожною точкою обліку.
Розрахунковим вважається період з останнього числа розрахункового місяця до такого ж числа наступного місяця.
Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
Згідно з пунктами 4.6, 4.7 договору від 07.11.2023 вартість надання послуг за цим договором становить 618000грн00коп (з ПДВ).
Вартість послуг за цим договором може змінюватися у зв'язку зі змінами складових витрат, які впливають на її формування. У разі зміни нормативів, які застосовуються в договорі, сторони здійснюють розрахунки за новими цінами, керуючись вимогами ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та нормами чинного законодавства.
Відповідно до пункту 7.1 договору від 07.11.2023 цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Пунктами 4 - 6 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до договору від 07.11.2023) (далі - Порядок) визначено, що споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать оператору системи, протягом розрахункового періоду вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії згідно умов цього договору на поточний рахунок оператора системи. Реквізити поточного рахунку оператора системи вказані у розділі 9 договору.
Оператор системи визначає суму плати за перетікання реактивної електричної енергії, що відпускається споживачу протягом розрахункового періоду, та здійснює нарахування коштів за перетікання реактивної електричної енергії споживачу із застосуванням тарифів, що діють на кінець розрахункового періоду.
Нарахування за перетікання реактивної електричної енергії протягом розрахункового періоду, сторони відносять до відповідного календарного місяця у бухгалтерському обліку.
Розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються за об'єктами споживачів електроенергії з дозволеною потужністю 50 кВт і більше, крім об'єктів, що споживають електроенергію на комунально-побутові потреби і технічні цілі (робота ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, освітлення дворів, східців і номерних знаків тощо), а також за об'єктами альтернативної енергетики з дозволеною потужністю власних потреб 50 кВт і більше або встановленою потужністю генераторних пристроїв 1 МВт і більше.
Нарахування за перетікання реактивної електроенергії у розрахунковому періоді здійснюються за тими об'єктами споживача, по яким обсяги споживання або генерації реактивної електроенергії у поточному розрахунковому періоді склали 1000 кВАр*год і більше (за відсутності відповідних засобів обліку реактивної електроенергії ці величини визначаються розрахунковим шляхом).
До третього числа місяця наступного за розрахунковим уповноважена особа споживача самостійно отримує остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію. Термін оплати зазначеного рахунку не має перевищувати 5 операційних днів. У разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.
У разі порушення споживачем ПРРЕЕ оператор системи нараховує плату за перетікання реактивної електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та надає відповідний рахунок споживачу. Споживач здійснює повну оплату нарахованої суми протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку.
Відповідно до пункту 9 Порядку обсяг фактично використаної електричної енергії споживачем у розрахунковому періоді визначається оператором системи на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії, які знімаються споживачем, оформлюються “Звітом про покази засобів обліку” та надаються оператору системи у терміни, вказані у п. 3.4 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до матеріалів справи (підписані сторонами звіти про споживання електричної енергії за листопад - грудень 2023року) протягом листопада - грудня 2023року позивач надав відповідачу послуги перетікання реактивної електричної енергії.
На підставі підписаних сторонами звітів позивач нарахував плату за перетікання реактивної електричної енергії за листопад 2023року на суму 196172грн84коп (рахунок №2096519100982 від 07.12.2023) та за грудень 2023року на суму 204290грн96коп (рахунок №2093532441881 від 08.01.2024). Загальний розмір плати за перетікання реактивної електричної енергії дорівнює 400463грн80коп.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
З огляду на умови договору від 07.11.2023 відповідач мав сплатити рахунки №2096519100982 від 07.12.2023 за листопад 2023 на суму 196172грн84коп в строк - до 14.12.2023 та №2093532441881 від 08.01.2024 за грудень 2023 на суму 204290грн96коп в строк до - 15.01.2024.
Суд відхиляє зауваження відповідача про неотримання рахунків та ненастання у зв'язку з цим строку виконання зобов'язання. Адже пунктом 6 Порядку передбачено, що уповноважена особа споживача самостійно отримує остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію. Термін оплати зазначеного рахунку не має перевищувати 5 операційних днів. У разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
До суду не надано докази сплати суми боргу в розмірі 400463грн80коп в повному обсязі або частково.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 400463грн80коп обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі пункту 5.3 договору за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 19267грн71коп з 15.12.2023 по 27.02.2024.
Укладеним сторонами договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені.
Згідно з підпунктом 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 №332 (в редакції до 30.06.2024, з 01.07.2024 це підпункт 15) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надана настанова про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Відповідно до статті 1 Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов'язковими до виконання учасниками ринку.
Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до пункту 1 частини 1 Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов'язкові до виконання.
У постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 Об'єднана палата Касаційного господарського суду констатувала, що постанова №332 від 25.02.2022 прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Частина четверта статті 179 Господарського кодексу України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов'язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.
Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому Законами України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 21.04.2022 №02212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-IX, від 16.11.2022 №2738-IX, від 07.02.2023 №2915-IX, від 02.05.2023 №3057-IX, від 27.07.2023 №3275-IX, від 08.11.2023 №3429-IX, від 06.02.2024 №3564-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено укази Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 6.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 року №451/2023,від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
У постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 Об'єднана палата Касаційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
При цьому Об'єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
Сторони є учасниками ринку електричної енергії. Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 19267грн71коп з 15.12.2023 по 27.02.2024.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 1926грн77коп за період 15.12.2023 - 27.02.2024.
Судом перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних. Розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства України. Тому позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 1926грн77коп за період 15.12.2023 - 27.02.2024 підлягають задоволенню.
Щодо заяви позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд зазначає таке.
Позивач просить зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування відповідачу відповідних відсотків або пені до моменту фактичного виконання рішення по даній судовій справі, відповідно до положень ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Зміст частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України про те, що суд може зазначити в рішенні про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, дає можливість виснувати, що суд вчиняє такі дії на вимогу позивача. За власною ініціативою суд не може зазначити в рішенні про таке подальше нарахування відсотків або пені на майбутнє.
Таке розуміння відповідає змісту частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом цієї загальної засади суд, вирішуючи спір, обмежений сформульованими учасниками справи вимогами, тому вирішення спору судом безпосередньо залежить від вимоги, адресованої судові, про відправлення правосуддя.
Отже, суд (за загальним правилом та якщо про це немає спеціальної норми права) не має права вийти за межі сформульованих і заявлених позивачем вимог, оскільки це суперечитиме принципу диспозитивності судочинства у приватноправових відносинах.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22.
Позивач не визначив, що саме конкретно він просить нарахувати до моменту виконання рішення суду відповідачем (проценти або пеню). Тому суд відмовляє в задоволенні заяви позивача.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800грн).
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицією, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Даний позов був сформований в системі "Електронний суд" 15.05.2024, тому наявні підстави для застосування положень частини 3 статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при розрахунку сум судового збору. Належний розмір судового збору становить 5059грн89коп (3028грн х 0,8).
При зверненні до господарського суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 6324грн87коп платіжною інструкцією №0003426672 від 28.02.2024. Розмір надлишково сплаченого судового збору дорівнює 1264грн98коп.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 14, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення суми боргу в розмірі 400463грн80коп, пені в розмірі 19267грн71коп, 3% річних в розмірі 1926грн77коп - задовольнити частково.
Стягнути з Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (ідентифікаційний код: 08004581; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13) на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (ідентифікаційний код: 31793056; місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 28) суму боргу в розмірі в розмірі 400463грн80коп, 3% річних в розмірі 1926грн77коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4828грн68коп.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова