Справа № 748/5291/23 Головуючий у 1 інстанції Меженнікова С. П.
Провадження № 33/4823/591/24
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
23 липня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Мамая А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мамая А.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , військовослужбовець ЗСУ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 10 грудня 2023 року о 15 год 10 хв, на 2 км автодороги Т 25-06, поблизу с. Редьківка, Чернігівського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки NISSAN SUNNY, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Мамай А.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог закону. Вважає неналежними, недопустимими докази: протокол серії ААД № 184234, оскільки він складений раніше акту огляду на місці та письмового направлення на огляд медичного закладу і містить ознаки алкогольного сп'яніння, що не співпадають з такими ознаками, визнаними в акті огляду на направленні на огляд, а також складений працівником поліції, який офіційно не зупиняв транспортний засіб, не фіксував у водія ознаки алкогольного сп'яніння, фактично не проводив процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння; акт огляду ОСОБА_1 на місці зупинки, оскільки не вказано ані часу, ані дати його складання, ані реквізити протоколу, до якого він відноситься, акт складений працівником поліції, який не складав протокол про адміністративне правопорушення; направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я, оскільки направлення складено вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, цей документ також складений працівником поліції, який не складав протокол.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника Мамая А.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №184234 від 10.12.2023, ОСОБА_1 , 10 грудня 2023 року о 15 год 10 хв, на 2 км автодороги Т25-06, поблизу с. Редьківка Чернігівського району, керував транспортним засобом марки NISSAN SUNNY, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3)
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , по причині пошкодження бамперу у транспортному засобі. Водій повідомив, що злетів у кювет. Під час перевірки документів та спілкуванні у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які йому були озвучені поліцейським. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі, водій категорично відмовився. Після цього поліцейський пояснив, що в такому разі на нього буде складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому водій спочатку заперечив вживання спиртних напоїв, а потім повідомив, що може і випив келих пива, та намагався домовитися з працівниками поліції не складати відносно нього адміністративні матеріали.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені складати адміністративні протоколи, у тому числі і щодо порушень, передбачених ст. 130 КУпАП.
Поліцейський патруль складається не менше як з двох поліцейських і кожен з них має право на оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, в той час як інший може відбирати пояснення у свідків, складати схеми тощо. Усі патрульні уповноважені на оформлення процесуальних документів, в тому числі і написання направлення водія на огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
У даному провадженні матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складені різними поліцейськими, що не суперечить чинному закону та вимогам підзаконних актів, що вказує на безпідставність доводів апелянта.
Крім того, з переглянутого апеляційним судом вищевказаного відеозапису вбачається, що поліцейський ОСОБА_2 у складі екіпажу патрульної поліції дійсно перебував на місці пригоди.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки такі узгоджуються з іншими доказами по справі.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Мамая А.С. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний