Єдиний унікальний №334/10578/23 Головуючий в 1 інст.Новікова Н.В.
Провадження №33/807/263/24 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
24 червня 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою суду, 08 листопада 2023 року о 22-04 год. в м.Запоріжжя, Дніпровський район, біля будинку 1а по вул.Трегубова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом відсторонений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає про безпідставну зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Вказує, що суд першої інстанції не допитав в суді поліцейського ОСОБА_2 , який складав адміністративні матеріали.
Також, посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в протоколі не сформульовано, у який спосіб він мав пройти огляд на стан сп'яніння.
Вважає, що оскільки в протоколі не сформульовано, у який спосіб він мав пройти огляд (на місці із застосуванням спеціальних засобів чи в найближчому закладі охорони здоров'я), він не мав можливості надати однозначної відповіді. Невірне і нечітке формулювання суті правопорушення позбавило ОСОБА_1 права на захист.
Крім того, апелянт зауважує на тому, що у протоколі не зазначено, що йому пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також те, що він відмовився від проходження огляду, як за допомогою спеціального технічного приладу так і від огляду в медичному закладі.
Вказує на те, що працівник поліції не пропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, не роз'яснював саму процедуру проведення огляду та не пред'явив спеціальний технічний прилад.
Вважає, що працівником поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №619900 від 08 листопада 2023 року, з якого убачається, що 08 листопада 2023 року о 22-04 год. в м.Запоріжжя, Дніпровський район, біля будинку 1а по вул.Трегубова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом відсторонений;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 листопада2023 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Хижняка В., згідно з яким, останній доповідає, що 08 листопада 2023 року о 22 год. 04 хв. було зупинено транспортний засіб ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився. На водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №619900 за ч.1 ст.130 КУпАП. Вилучено посвідчення водія. Видано тимчасовий дозвіл. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність ОСОБА_1 попереджений. Подія зафіксована на бодікамеру №471826, №470870.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що працівниками поліції не було повідомлено про причину зупинки його транспортного засобу, а від проходження огляду він відмовився, оскільки поспішав годувати собаку, за якою доглядав, та яка не їла більше доби, крім того, вже було пізно.
При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково зазначив про те, що його було зупинено працівниками поліції, які виявили в нього ознаки наркотичного сп'яніння та відразу запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, але він відмовився, оскільки був пізній час.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені ОСОБА_1 при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Стосовно доводів ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про безпідставну зупинку транспортного засобу під його керуванням, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про національну поліцію».
Як убачається з відеозапису події, зупинка транспортного засобу ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 відбулася за порушення Правил дорожнього руху України, а саме: не працюють габарити в темну пору доби, про що останнього було повідомлено працівником поліції в ході спілкування.
На думку апеляційного суду, такі дії поліцейських узгоджуються з положеннями ст.ст.2,30,31,35 Закону України «Про національну поліцію».
Отже, матеріали справи містять інформацію про законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Те, що суд першої інстанції не допитав працівника поліції ОСОБА_2 , який складав адміністративні матеріали (на що звертає увагу апелянт), не спростовує висновків суду першої інстанції та не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Більше того, при апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте, висновки суду першої інстанції ним не спростовані у встановленому законом порядку.
Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 не було заявлено.
В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного із застосуванням спеціального технічного приладу, є безпідставним, з огляду на те, що у ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, які відображені в направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 листопада 2023 року, яке долучено до протоколу.
Так, в направленні зазначено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога не проводився у зв'язку з відмовою останнього.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу (як про це зазначає апелянт) не є можливим, з урахуванням його специфіки, в т.ч. необхідності проведення лабораторних досліджень, проведення яких згідно з вказаною Інструкцією, є обов'язковим.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимог законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння №1452/735 та після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння останнього направлено на огляд до відповідного медичного закладу.
Проте, згідно з дослідженими судом доказами, вказаними вище, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, що в даному випадку є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , не зазначено у який спосіб він мав пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, не свідчить про безпідставність складання цього протоколу, оскільки в ньому суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення сформульована належним чином та відповідає кваліфікації дій останнього.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 334/10578/23