Справа № 308/16865/23
20 червня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке 10.09.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030001882, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, тимчасово не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,-
09 вересня 2023 року працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Закарпатській області поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону УПП ДПП в Закарпатській області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП ДПП в Закарпатській області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - відповідно до розроблених маршрутів та графіку чергування, здійснювалося патрулювання та нагляд за дорожнім рухом в м. Ужгород, Закарпатської області в складі екіпажу «Олімп- 302».
Того ж дня, близько 23 години 11 хвилин, на ділянці авто дороги по АДРЕСА_2 за порушення п. 19.1.а ПДР, а саме в частині використання освітлювальних приладів в темну пору, в умовах недостатньої видимості та в тунелях, було зупинено транспортний засіб марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В ході складання адміністративного протоколу за ч. 2 ст. 122 КУпАП, працівниками поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у гр. ОСОБА_8 та запропоновано останній пройти освідчення на стан сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер» на місці зупинки або в медичній установі, на що гр. ОСОБА_8 відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Після чого працівниками поліції прийнято рішення про складання відносно гр. ОСОБА_9 адміністративного протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Почувши це, знайомий ОСОБА_9 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення відповідальності гр. ОСОБА_8 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за порушення водієм транспортного засобу використання освітлювальних приладів в темну пору, в умовах недостатньої видимості та в тунелях, а також за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розраховуючи на можливість не складання поліцейським взводу №2 роти №2 УПП ДПІІ в Закарпатській області ОСОБА_6 щодо ОСОБА_8 документів про адміністративне правопорушення, тобто на невчинення дії з використанням службового становища, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на надання неправомірної вигоди, під час розмови, поклав через відкрите вікно на заднє сидіння до службового автомобіля «Toyota Prius» д.н.з. на синьому фоні НОМЕР_2 , грошові кошти в загальній сумі 1000 гривень, двома купюрами номіналом по 500 гривень кожна, де знаходився поліцейський взводу №2 роти №2 УПП ДПП в Закарпатській області ОСОБА_6 та поліцейським взводу №1 роти №1 УІІП ДПП в Закарпатській області ОСОБА_7 , тобто надав неправомірну вигоду, достовірно розуміючи, що ОСОБА_6 є службовою особою Національної поліції України, який відповідно до чинного законодавства та посадової інструкції наділений повноваженнями з безпосереднього складання постанови про адміністративне правопорушення.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме: надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
19.06.2024 до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 19.06.2024 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_10 , відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, визначену в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_4 , у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.
Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Із змісту угоди про визнання винуватості від 19.06.2024 року вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_4 , за ч.1 ст.369 КК України, як надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища - кваліфіковано вірно.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Судом на виконання вимог ст.474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості від 19.06.2024 року не є наслідком застосування насильства, примусу погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом, відповідно до ст.94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , склад кримінального правопорушення, вказують на кваліфікацію діянь за ч.1 ст.369 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 , визнав свою вину повністю.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України, є нетяжким злочином.
При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 19.06.2024 року вимогам ст.ст.469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Згідно з ст.65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.
За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 , може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.
З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода укладена 19 червня 2024 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_10 , про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_4 , визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 Кримінального кодексу України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
За наведених обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 , визначити узгоджену міру покарання в угоді.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази по кримінальному провадженні суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.
Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 червня 2024 року укладеної між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023071030001882 від 10.09.2023 року.
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2023 року, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Застосувати спеціальну конфіскацію у власність держави на дві банкноти номіналом 500 гривень, з серійним номером ЕБ2223591 та ГБ5222457, які поміщено до спец. пакету №WAR1113659.
Речові докази: оптичний диск з надписом «VIDEX DVD-R 4,7 gb 120 min», що зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1