Справа № 761/18199/24
Провадження №1-кп/761/3211/2024
іменем України
23 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100001271 від 23.03.2024, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Світильні Броварського району Київської області, громадянина України, який здобув середню спеціальну освіту, неодружений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 (зі слів перебуває у відпустці), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимий:
15.11.2000 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці з конфіскацією майна;
03.07.2003 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
07.04.2004 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
10.04.2006 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;
18.11.2009 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ст. 70, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
11.07.2011 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
25.04.2014 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71, ст. 81 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці;
30.05.2017 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
28.08.2020 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці, 13.05.2022 звільнений умовно-достроково ухвалою Маневицького районного суду Волинської області з невідбутим строком 6 (шість) місяців 29 (двадцять дев'ять) днів,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Торецька Донецької області, громадянина України, який здобув середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання, проживав у реабілітаційному центрі Церкви «Посольство Боже» за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи курсантом четвертого навчального курсу школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин.
23.03.2024 приблизно о 02 год. 20 хв., перебуваючи в приміщенні кіоску за адресою: АДРЕСА_4 , у порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи повторно, з прямим умислом, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи у злочинній змові із ОСОБА_3 , 23.03.2024 приблизно о 02 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , підійшли до кіоску «Швидко Гроші», та, використовуючи фізичну силу, проламали в стіні кіоску отвір, тим самим подолавши перепону, отримали доступ до приміщення кіоску, після чого через вказаний отвір залізли в середину кіоску з якого взяли (викрали) наступні речі: клавіатуру «Genius KB110», вартістю 100 (сто) гривень 00 копійок; сканер «Cano-Scan 110», вартістю 616 (шістсот шістнадцять) гривень 33 копійки; фіскальний реєстратор «МІНІ-ФП54.01 2018 року», вартістю 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок; монітор «LG 19EN33S-B», вартістю 750 (сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок; монітор «LG 19EN33S-B», вартістю 750 (сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Після цього, разом з викраденою комп'ютерною технікою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з кіоску, з метою в подальшому розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, однак довести свій злочинний умисел до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їх дії були помічені та припинені охоронцями агентства охорони «Вен Бест».
Своїми злочинними діями ОСОБА_2 намагався завдати ТОВ «Споживчий центр» матеріальну шкоду на загальну суму 3216 (три тисячі двісті шістнадцять) гривень 33 копійки.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин.
У порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ОСОБА_3 , будучи раніше не судимим, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за попередньою змовою із ОСОБА_2 .
Так, 23.03.2024 приблизно о 02 год. 30 хв., тобто в період дії воєнного стану запровадженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та останній раз продовжено Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували за адресою АДРЕСА_4 , де побачили кіоск «Швидко Гроші», який знаходився поруч з демонтованим іншим невідомим кіоском. В цей час, у ОСОБА_3 , спільно з ОСОБА_2 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , діючи у злочинній змові із ОСОБА_2 , 23.03.2024 приблизно о 02 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , підійшли до кіоску «Швидко Гроші», та використовуючи фізичну силу, проламали в стіні кіоску отвір, тим самим подолавши перепону, отримали доступ до приміщення кіоску, після чого через вказаний отвір залізли в середину кіоску з якого взяли (викрали) наступні речі: клавіатуру «Genius KB110», вартістю 100 (сто) гривень 00 копійок; сканер «Cano-Scan 110», вартістю 616 (шістсот шістнадцять) гривень 33 копійки; фіскальний реєстратор «МІНІ-ФП54.01 2018 року», вартістю 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок; монітор «LG 19EN33S-B», вартістю 750 (сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок; монітор «LG 19EN33S-B», вартістю 750 (сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Після цього, разом з викраденою комп'ютерною технікою, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вийшли з кіоску, з метою в подальшому розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, однак довести свій злочинний умисел до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їх дії були помічені та припинені охоронцями агентства охорони «Вен Бест».
Своїми злочинними діями ОСОБА_3 намагався завдати ТОВ «Споживчий центр» матеріальну шкоду на загальну суму 3216 (три тисячі двісті шістнадцять) гривень 33 копійки.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групи осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та розказав про обставини скоєного злочину так, як зазначено в обвинувальному акті.
Так, ОСОБА_2 зазначив, що 23 березня 2024 року вночі на вулиці познайомився із ОСОБА_3 , після чого вони вирішили вчинити крадіжку речей з кіоску по АДРЕСА_4 . Для цього вони проламали отвір у приміщення вказаного кіоску та винесли звідти комп'ютерну техніку, перелік якої зазначений вище. Коли вони вилізли з кіоску з викраденими речами, їх біля кіоску зупинили охоронці. Запевнив у тому, що розкаюється та просив не позбавляти його волі, дати можливість продовжити військову службу. Щодо негативної характеристики, наданої щодо нього командуванням ВЧ НОМЕР_1 зазначив, що з нею не згоден, а таких командирів він особисто ніколи не бачив.
Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та розказав про обставини скоєного злочину так, як зазначено в обвинувальному акті.
Так, ОСОБА_3 зазначив, що 23 березня 2024 року познайомився із ОСОБА_2 і вони разом вирішили забрати речі з кіоску за вказаною адресою, для чого проламали отвір, залізли в кіоск, викрали там комп'ютерну техніку, після чого їх затримали. Вказав, що хотів в подальшому продати викрадені речі, про скоєне жалкує, кається та запевняє у неповторенні подібного. Зазначив, що протягом тривалого часу проживає у реабілітаційному центрі церкви «Посольство Боже» в м. Києві.
Обвинувачені, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, вид і розмір шкоди, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, винними визнали себе повністю, щиро розкаялися, а також просили суд суворо їх не карати, запевнили, що подібне більше не повториться.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, виду та розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Також суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групи осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, а також ступінь реалізації злочинного умислу, те, що викрадене майно вилучено на місці злочину, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують його особу, те, що раніше неодноразово судимий, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, без постійного місця проживання, є військовослужбовцем, проте за місцем служби характеризується негативно.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, судом враховується характер вчиненого кримінального правопорушення, наявність однієї обставини, яка пом'якшує покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше багаторазово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, систематично вчиняє нові кримінальні правопрушення, є військовослужбовцем, однак за місцем несення служби характеризується негативно, як такий, що на критику та зауваження старших начальників реагує не вірно, не витриманий, не шанує честь і гідність товаришів по службі, не завжди додержується правил військової ввічливості, поведінки, не спроможний проявляти розумну ініціативу, не здатний самостійно приймати рішення та нести за них особисту відповідальність.
З урахуванням наведеного, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України.
Суд обґрунтовано вважає, що призначення такого покарання ОСОБА_2 буде сприяти досягненню мети покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, а також ступінь реалізації злочинного умислу, те, що викрадене майно повернуто потерпілому, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують його особу, те, що він не працює, не має офіційного джерела доходів, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, проживає у реабілітаційному центрі.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
У свою чергу, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, судом враховується характер вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, ступінь реалізації злочинного умислу, те, що викрадене майно повернуто потерпілому, наявність пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що обвинувачений протягом тривалого часу проживає у реабілітаційному центрі церкви «Посольство Боже» в м. Києві, а тому суд вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання зі встановленням іспитового строку, із покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Суд обґрунтовано вважає, що призначення такого покарання ОСОБА_3 буде сприяти досягненню мети покарання.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Так, стягненню із обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_8 солідарно підлягають судові витрати за проведення:
- судової трасологічної експертизи №СЕ-19/111-24/19391-Д від 28.03.2024 у розмірі 4922 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 32 коп.
- судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-24/19436-ТВ від 22.04.2024 у розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн. 12 коп.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
З огляду на відповідне клопотання прокурора, з урахуванням того, що ОСОБА_2 засуджується до позбавлення волі, суд вважає за необхідне, з метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного судом покарання, запобіжний захід, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Враховуючи, що судом визначено покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо останнього до вступу вироку в законну силу необхідно змінити на особисте зобов'язання, поклавши на ОСОБА_3 обов?язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194 КПК України, та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 377 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дати ухвалення вироку у цьому кримінальному провадженні, зарахувавши у строк відбування покарання ОСОБА_2 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з 23 березня 2024 по 23 липня 2024 року із розрахунку день за день.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу - змінити з тримання під вартою на особисте зобов?язання.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1. прибувати за кожною вимогою до суду;
2. не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду;
3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь держави процесуальні витрати за проведення:
- судової трасологічної експертизи №СЕ-19/111-24/19391-Д від 28.03.2024 у розмірі 4922 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 32 коп.
- судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-24/19436-ТВ від 22.04.2024 у розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн. 12 коп.
Речові докази:
- молоток, викрутку, які поміщені до спецпакету ЕХР0258115, моток дроту, металеві трубки, які поміщено до спецпакету ЕХР0258114, які зберігаються у камері схову речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві - знищити;
- рюкзак чорного кольору, металева кружка, які поміщено до спецпакету NPU1306648, які зберігаються у камері схову речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві - повернути ОСОБА_3 ;
- монітор марки «LG Flatron», монітор марки «LG Flatron», сканер марки «Canon», клавіатуру марки «Genius», фіскальний пристрій марки «МІНІ ПФ54.01», які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого - повернути у розпорядження потерпілого.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1