Справа № 183/3780/24
№ 1-кп/183/1443/24
22 липня 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою у кримінальному провадженні №12023046350000086 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за мобілізацією, перебуваючого на посаді старшого навідника 2 гранатометного відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», в силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
У провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявилаклопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під ватрою на 60 днів, оскільки ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та продовженні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати. Нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 кожен окремо не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дійшов такого висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Так ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який продовжено ухвалою суду Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.06.2024.
Строк дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 01.08.2024, однак до спливу цього строку судовий розгляд не буде завершений, оскільки по кримінальному провадженню не досліджені всі письмові докази та не допитаний обвинувачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
При вирішенні питання доцільності про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що вказаний у клопотанні прокурора ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним, продовжує існувати на час розгляду клопотання. Про наявність та продовження існування зазначеного ризику свідчить те, що ОСОБА_5 усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні злочину, покарання за яке передбачено у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк та маючи можливість вільного пересування, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме досудовому розслідуванню.
Як вбачається з клопотання прокурора та наявного в матеріалах кримінального провадження витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023041350001669 від 26.12.2023, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 162 КК України, зокрема, незаконно проник на територію домоволодіння та застосував насилля відносно власниці домоволодіння ОСОБА_6 , яка відповідно до реєстру до обвинувального акта є свідком у зазначеному кримінальному провадженні. Кримінальне провадження за
ч. 2 ст. 162 КК України 17.04.2024 направлено до суду з обвинувальним актом.
Про наявність та продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить наявність даних Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12023041350001669, № 12024041350000057, № 42024041110000079 у яких проводяться досудові розслідування, відомості про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.
Таким чином, з урахуванням реальної наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1
ст. 177 КПК України, та виходячи з обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , а також вчинення обвинуваченим іншого злочину (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023041350001669 від 26.12.2023 за ч. 2 ст. 162 КК України), забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та належної поведінки можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнім арештом, як на тому наполягав обвинувачений - неможливо.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено. Також судом не встановлено будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого на даному етапі судового розгляду.
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в межах строків, визначених КПК України, а саме на 60 днів.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, не визначається, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 331, 371, 376, 616 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 17.09.2024 включно.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, її захисником, потерпілим, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя ОСОБА_1