Справа № 211/3942/24
Провадження № 2-о/211/106/24
іменем України
22 липня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Н.О. Сарат,
при секретарі - С.М. Зоріній,
розглянувши в м. Кривому Розі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
встановив:
заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме просила суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , правовстановлюючих документів: свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 04 лютого 2000 року, яке видане органом приватизації житлового фонду Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району та договору дарування від 17 листопада 2001 року, який посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С. та зареєстрований в реєстрі за №3896, на квартиру АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 02.06.1987, виданого Довгинцівським відділом РАГС м. Кривий Ріг, про в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис №494. Батьками зазначенні: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 . Вище наведене свідоцтво про народження було заповнено російською мовою в якому ім'я зазначено « ОСОБА_4 », проте з 1991 року коли Україна стала Незалежною, всі документи видавалися українською мовою, а тому ім'я українською заповнювалося « ОСОБА_5 ». Бурліновою ОСОБА_6 , батьком ОСОБА_3 та мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 набуто у спільну сумісну власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 04.02.2000, яке видане органом приватизації житлового фонду Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району. Криворізьким бюро технічної інвентаризації зареєстровано на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло і записано у реєстрову книгу №22/2 ПВ - 181 - 781.
17.11.2001 батько, ОСОБА_3 , подарував належну йому 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , мамі ОСОБА_2 та доньці ОСОБА_7 , що підтверджено договором дарування посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С., який був зареєстрований в реєстрі за № 3896.
26 травня 2003 року Довгинцівським РВ Криворізького УМВС України у Дніпропетровській області було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, наявні розбіжності в написанні імені заявника, а саме у правовстановлюючих документа (від 2000 року, 2001 року), які видавалися по свідоцтву про народження, зазначено « ОСОБА_5 », а у паспорті громадянина зазначено « ОСОБА_4 » (2003 рік), ці розбіжності позбавляють заявника можливості розпоряджатись належним їй на праві власності майном та потребує встановлення юридичного факту, щодо встановлення належності правовстановлюючих документів на майно.
Ухвалою суду від 24.06.2024 року справу окремого провадження було призначено до розгляду в судовому засіданні.
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 02.06.1987, виданого Довгинцівським відділом РАГС м. Кривий Ріг, про в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис №494. Батьками зазначенні: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 . Вище наведене свідоцтво про народження було заповнено російською мовою в якому ім'я зазначено « ОСОБА_4 », проте з 1991 року коли Україна стала Незалежною, всі документи видавалися українською мовою, а тому ім'я українською заповнювалося « ОСОБА_5 ».
Бурліновою ОСОБА_6 , батьком ОСОБА_3 та мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 набуто у спільну сумісну власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 04.02.2000, яке видане органом приватизації житлового фонду Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району. Криворізьким бюро технічної інвентаризації зареєстровано на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло і записано у реєстрову книгу №22/2 ПВ - 181 - 781.
17.11.2001 батько, ОСОБА_3 , подарував належну йому 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , мамі ОСОБА_2 та доньці ОСОБА_7 , що підтверджено договором дарування посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С., який був зареєстрований в реєстрі за № 3896.
26 травня 2003 року Довгинцівським РВ Криворізького УМВС України у Дніпропетровській області було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, наявні розбіжності в написанні імені заявника, а саме у правовстановлюючих документа (від 2000 року, 2001 року), які видавалися по свідоцтву про народження, зазначено « ОСОБА_5 », а у паспорті громадянина зазначено « ОСОБА_4 » (2003 рік), ці розбіжності позбавляють заявника можливості розпоряджатись належним їй на праві власності майном та потребує встановлення юридичного факту, щодо встановлення належності правовстановлюючих документів на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 6 ч. 1 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №5 від 31.03.1995"Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення" роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення: - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18 листопада 2020 року у справі №554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25 листопада 2020 року у справі №636/4087/19 (провадження№ 61-13847св20), від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).
Встановити факт належності правовстановлюючих документів, а саме свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 04.02.2000, яке видане органом приватизації житлового фонду Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району та договору дарування від 17.11.2001 року, який посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С. та зареєстрований в реєстрі за №3846, в яких не вірно зазначено ім'я « ОСОБА_5 » замість вірно « ОСОБА_4 », необхідно заявниці для захисту її прав на розпорядження належним їй майно, при цьому іншої можливості встановити цей факт законодавством не передбаченого.
Беручи до уваги все вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 247, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , правовстановлюючих документів: свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 04 лютого 2000 року, яке видане органом приватизації житлового фонду Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району та договору дарування від 17 листопада 2001 року, який посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С. та зареєстрований в реєстрі за №3896, на квартиру АДРЕСА_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Н. О. Сарат