Справа № 161/3437/13-ц
Провадження № 6/161/33/24
15 липня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача акціонерного товариства «Універсал банк» Гаврилюка Сергія Валерійовича про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,-
Представник позивача акціонерного товариства «Універсал банк» Гаврилюк Сергій Валерійович звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі № 161/3437/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості щодо боржника ОСОБА_2 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що 10 квітня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалив рішення у справі № 161/3437/13-ц, відповідно до якого позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” заборгованість за кредитним договором № 059-2008-1788 від 29 травня 2008 року в сумі 189306, 67 шв. франків, що станом на 09 квітня 2013 року еквівалентно 1618572 (один мільйон шістсот вісімнадцять п'ятсот сімдесят дві) гривні 02 копійки, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту - 1483 шв. франків, суми дострокового стягнення кредиту - 175248,81 шв. франків, по процентах - 12517, 38 шв. франків, підвищених відсотків - 57,48 шв. франків. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” судові витрати по справі, а саме 3441 гривню судового збору, по 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок. 03 липня 2013 року на виконання вказаного рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист,який неодноразово скеровувався для виконання до органів примусового виконання рішень суду. По боржнику ОСОБА_2 виконавчий лист було повернуто без виконання 27.05.2016 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження». В подальшому вказаний виконавчий лист було пред'явлено до виконання 18.01.2017 року та постановою від 18 січня 2017 року про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження № 53248491 щодо примусового виконання виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 . У зв'язку із тим, що тривалий час інформації щодо виконання органом ДВС даного виконавчого провадження по боржнику ОСОБА_2 на адресу стягувача не надходило, стягував 11.11.2020 р.,20.09.2021 р., 14.07.2023 р., 27.09.2023 р. звертався до ДВС із заявами про хід виконання виконавчого провадження. Листом від 05.10.2023 року Луцький ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного МРУ МЮ повідомив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 53248491, в ході проведення виконавчих дій вказане виконавче провадження завершене 19.12.2017 р. на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ « Про виконавче провадження». Виконавчий лист за супровідним листом повернуто стягувачу за виконавчим документом АТ «Універсал Банк» за адресою: 04114, м. Київ,вул. Автозаводська,54/19. Станом на 05.10.2023 року виконавчий лист № 161/3437/13-ц відносно ОСОБА_2 повторно до відділу на виконання не пред'являвся та на виконанні не перебуває. Згідно довідки від 15.11.2023 року № б/н АТ «Універсал банк» повідомляє, що згідно журналів вхідної кореспонденції починаючи з 19.12.2017 року по 15.11.2023 року оригінал виконавчого листа № 161/3437/13-ц, що виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 03.07.2013 року по боржнику ОСОБА_2 на адресу банку не надходив.
З посиланням на ст. 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України просить видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання,виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі № 161/3437/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” заборгованість за кредитним договором № 059-2008-1788 від 29 травня 2008 року в сумі 189306, 67 шв. франків, що станом на 09 квітня 2013 року еквівалентно 1618572 (один мільйон шістсот вісімнадцять п'ятсот сімдесят дві) гривні 02 копійки, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту - 1483 шв. франків, суми дострокового стягнення кредиту - 175248,81 шв. франків, по процентах - 12517, 38 шв. франків, підвищених відсотків - 57,48 шв. франків. Стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” судові витрати по справі, а саме 3441 гривню судового збору, по 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок, відносно боржника ОСОБА_2 , оскільки рішення суду не виконано.
Від представника заявника АТ «Універсал банк» Гаврилюка С. В. надійшла заява. у якій останній просить розгляд справи проводити за відсутності представника заявника,заяву підтримує та просить задовольнити..
В судове засідання боржник ОСОБА_2 не з'явився, хоча про дату,час, місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказах.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2013 року позов публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” заборгованість за кредитним договором № 059-2008-1788 від 29 травня 2008 року в сумі 189306, 67 шв. франків, що станом на 09 квітня 2013 року еквівалентно 1618572 (один мільйон шістсот вісімнадцять п'ятсот сімдесят дві) гривні 02 копійки, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту - 1483 шв. франків, суми дострокового стягнення кредиту - 175248,81 шв. франків, по процентах - 12517, 38 шв. франків, підвищених відсотків - 57,48 шв. франків. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” судові витрати по справі, а саме 3441 гривню судового збору, по 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок. Рішення набрало законної сили 13 травня 2013 року. (а.с.33-34).
На примусове виконання вищевказаного рішення, 03 липня 2013 року Луцьким міськрайонним судом видано виконавчий лист.
З матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2017 року державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Будь С.Л. відкрито виконавче провадження № 53248491 щодо примусового виконання виконавчого листа № 161/3437/13ц,виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області відносно боржника ОСОБА_2 (а.с.9).
В матеріалах справи наявна відповідь начальника Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ від 05.10.2023 року щодо ходу виконання виконавчого провадження № 53248491, з якої вбачається, що згідно автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 53248491 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/3437/13-ц , про стягнення з з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” заборгованість за кредитним договором № 059-2008-1788 від 29 травня 2008 року в сумі 189306, 67 шв. франків, що станом на 09 квітня 2013 року еквівалентно 1618572 (один мільйон шістсот вісімнадцять п'ятсот сімдесят дві) гривні 02 копійки, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту - 1483 шв. франків, суми дострокового стягнення кредиту - 175248,81 шв. франків, по процентах - 12517, 38 шв. франків, підвищених відсотків - 57,48 шв. франків. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” судові витрати по справі, а саме 3441 гривню судового збору, по 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок. В ході проведення виконавчих дій вказане виконавче провадження завершене 19.12.2017 р. на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ « Про виконавче провадження». Виконавчий лист за супровідним листом повернуто стягувачу за виконавчим документом АТ «Універсал Банк» за адресою: 04114, м. Київ,вул. Автозаводська,54/19. Станом на 05.10.2023 року виконавчий лист № 161/3437/13-ц відносно ОСОБА_2 повторно до відділу на виконання не пред'являвся та на виконанні не перебуває (а.с.14).
Згідно довідки юрисконсульта відділу адміністрування судового врегулювання заборгованості АТ «Універсал банк» Ковальчук Д. за вх. №б/н від 15.11.2023 року вбачається, що АТ «Універсал банк» повідомляє про те, що згідно журналів вхідної кореспонденції, починаючи з 19.12.2017 року по 15.11.2023 року оригінал виконавчого листа № 161/3437/13-ц, що виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 03.07.2013 року по боржнику ОСОБА_2 на адресу банку не надходив (а.с.15).
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) з відкритим доступом на сайті: https://minjust.gov.ua/, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника ОСОБА_2 відкриті виконавчі провадження відсутні про стягнення боргу в користь АТ «Універсал банк» що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі держаної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал банк» боргу.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі- Закон № 1404-VIII).
Згідно з частиною 3 статті 431 ЦПК України виконавчий лист є виконавчим документом.
Відповідно до статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (частини 1, 2, пункт 1 частини 4 статті 12 Закону № 1404-VIII).
Частина 1 статті 37 Закону № 1404-VIII містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа. Так, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина 5 статті 37 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини 4 та 5 статті 12 Закону 1404-VIII).
Із системного аналізу указаних норм чинного Закону України «Про виконавче провадження» можна зробити висновок, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року в справі № 910/18165/13, постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року в справі № 804/2721/15, у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року в справі № 2018/6-343/11, в ухвалі Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року в справі № 336/1023/20.
Таким чином, з 19.12.2017 року (дата завершення виконавчого провадження № 53248491 на підставі п.2.ч.1 ст.37 ЗУ «Про Виконавче провадження») перервався строк давності пред'явлення виконавчого документа до виконання і почав обраховуватися заново, тобто до 19.12.2020 року.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 6 статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині 1 статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) Розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Отже, визначений процесуальним Кодексом строк продовжено в силу Закону.
Відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ) пункт 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено у такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року.
Отже, наведене свідчить, що суд може поновити процесуальний строк як до запровадження, так і після закінчення карантину, якщо визнає причини такого пропуску поважними і такими, що зумовлені запровадженими обмеженнями.
Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, й діє на цей час.
Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Отже, зважаючи, що на час спливу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання діяли карантинні обмеження, а в подальшому запроваджено воєнний стан, що зумовило певні обмеження щодо можливості вчинення процесуальних дій, суд приходить до висновку, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено з поважних причин.
Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19, від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18, провадження № 61-8286св20.
Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20), від 15 червня 2022 року у справі № 2-5062/10 (провадження № 61-2014св22).
Суд зазначає, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У частині 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить п. 1ст. 6 ЄСПЛ, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов'язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, слід розглядати як невід'ємну частину "судового розгляду" для цілей ст. 6 ЄСПЛ. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії та ін.
Зважаючи, що виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_2 не перебуває на виконанні у ВДВС чи приватного виконавця, належними доказами факт направлення виконавчого листа стягувачу орган примусового виконання рішень суду не довів, та зважаючи на поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, а видача дубліката виконавчого листа є гарантією права заявника на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судового рішення,суду дійшов висновку про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа, оскільки виконавчий лист було втрачено не з вини стягувача.
Керуючись ст.ст. 259,260, 261, 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України,суд,-
Заяву представника позивача акціонерного товариства «Універсал банк» Гаврилюка Сергія Валерійовича про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.
Визнати поважними та поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 161/3437/13-ц, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 03 липня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” заборгованість за кредитним договором № 059-2008-1788 від 29 травня 2008 року в сумі 189306, 67 шв. франків, що станом на 09 квітня 2013 року еквівалентно 1618572 (один мільйон шістсот вісімнадцять п'ятсот сімдесят дві) гривні 02 копійки, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту - 1483 шв. франків, суми дострокового стягнення кредиту - 175248,81 шв. франків, по процентах - 12517, 38 шв. франків, підвищених відсотків - 57,48 шв. франків. Стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” судових витрат по справі, а саме 3441 гривню судового збору, по 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок, відносно боржника ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ).
Видати стягувачу акціонерному товариству «Універсал банк» дублікат виконавчого листа № 161/3437/13-ц, на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” заборгованість за кредитним договором № 059-2008-1788 від 29 травня 2008 року в сумі 189306, 67 шв. франків, що станом на 09 квітня 2013 року еквівалентно 1618572 (один мільйон шістсот вісімнадцять п'ятсот сімдесят дві) гривні 02 копійки, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту - 1483 шв. франків, суми дострокового стягнення кредиту - 175248,81 шв. франків, по процентах - 12517, 38 шв. франків, підвищених відсотків - 57,48 шв. франків. Стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” судових витрат по справі, а саме 3441 гривню судового збору, по 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок, відносно боржника ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту ухвали -19 липня 2024 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк