головуючого
- Присяжнюк Т.І.,
суддів
- Глоса Л.Ф. і Таран Т.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 листопада 2007 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 18 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2006 року,
17 червня 2005 року до прокуратури Вовчанського району Харківської області звернулися посадові особи ВАТ “Вовчанський агрегатний завод» - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 383 КК України, тобто за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
16 травня 2006 року слідчий прокуратури Великобурлуцького району Харківської області за результатами розгляду даної скарги у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ст.383 КК України відмовив на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу вказаного злочину.
Цю постанову слідчого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили до Великобурлуцького районного суду Харківської області.
Постановою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 18 вересня 2006 року скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2006 року їх апеляцію також залишено без задоволення, а постанову суду - без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на те, що апеляційний суд неправильно застосував кримінальний закон, під час розгляду їх скарги, просять скасувати постанову районного суду та ухвалу апеляційного суду, а справу направити до районної прокуратури для організації додаткової перевірки.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи у порушенні кримінальної справи може бути відмовлено. Ст.94 КПК України передбачено, що справу може бути порушеноа, коли є достатні дані, які вказують на наявність у діях особи ознак певного злочину.
Перевіряючи, в порядку ст.2362 КПК України, доводи скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, судом зроблено висновок про відсутність у діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ст.383 КК України, а відтак - і відсутність підстав для порушення щодо нього кримінальної справи. Такий висновок суду є обґрунтованим, оскільки, як убачається з матеріалів справи, у заяві ОСОБА_3 на ім'я прокурора Вовчанського району поставлено питання про перевірку певних фактів і прийняття рішення за результатами перевірки у відповідності до вимог ст.94-97 КПК України. Викладенні у заяві ОСОБА_3 повідомлення не містять ознак завідомо неправдивих повідомлень про вчинення злочину.
Доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про незаконність такого рішення суду, аналогічні доводам їх касаційної скарги, були перевіренні в апеляційному порядку і визнанні необґрунтованими, з наведенням відповідних мотивів.
Необгрунтованими є також їх доводи про неправильне застосування кримінального закону апеляційним судом, яке полягає у тому, що апеляційний суд визнав невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.383 КК України, оскільки питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні будь-якого злочину на цій стадії кримінально-процесуальної діяльності взагалі не вирішується.
Враховуючи наведене, колегія суддів не убачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -
у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Судді:
Присяжнюк Т.І. Глос Л.Ф. Таран Т.С.