22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 520/28240/23
адміністративне провадження № К/990/25143/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Лискою Павлом Олександровичем, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі №520/28240/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні розгляду рапорту ОСОБА_1 від 29 вересня 2023 року про звільнення з військової служби Збройних Сил України за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку із вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25 березня 1999 року;
- зобов'язати уповноважену особу військової частини НОМЕР_1 здійснити розгляд рапорту ОСОБА_1 від 29 вересня 2023 року про звільнення з військової служби Збройних Сил України за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку із вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25 березня 1999 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Лискою Павлом Олександровичем, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі №520/28240/23 повернуто особі, яка її подала.
01 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Лискою Павлом Олександровичем, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі №520/28240/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №170 від 10 квітня 2009 року, а саме щодо можливості надсилати рапорт про звільнення з військової служби поштою та/або електронною поштою, а також чи може вважатися належним доказом наявності у посадової особи електронної пошти роздруківка з офіційної сторінки такої посадової особи в соціальній мережі «Facebook».
Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Скаржник також повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися.
Проте скаржник не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні конкретної норми права, як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися, а також не обґрунтував підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.).
Крім того з оскаржуваних судових рішень убачається, що підставою відмови у прийнятті рапорту є те, що направлені з електронної поштової адреси адвоката документи - рапорт та копії документів не були засвідчені електронним цифровим підписом позивача, який станом на 29 вересня 2023 року не перебував на гауптвахті та завершив відбування покарання, а також направлення 05 жовтня 2023 року рапорту позивача від 29 вересня 2023 року засобами поштового зв'язку за поштовою адресою тимчасової дислокації військової частини (населений пункт Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області), тоді як пунктом постійної дислокації військової частини залишилося місто Харків.
Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
З огляду на зазначене, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не вирішується.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Лискою Павлом Олександровичем, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі №520/28240/23 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.
Суддя О.Р. Радишевська