22 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/6058/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року у справі №420/6058/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
23.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.06.2023 року по 31.01.2024 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.06.2023 по 31.01.2024 в сумі 122 175 гривень 60 копійок включно відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року у справі №420/6058/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.06.2023 по 31.01.2024 включно.
Присуджено до стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.06.2023 по 31.01.2024 включно в сумі 61 087грн. 80 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідачем безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року у справі №420/6058/24 - залишено без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1816 грн. 80 коп.
28.06.2024 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у справі №420/6058/24 - відмовлено.
Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року у справі №420/6058/24, на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.
22.07.2024 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про відстрочення строку сплати судового збору у даній справі. В обґрунтування означеного звернення скаржник вказує про обмежене бюджетне фінансування, введення в Україні воєнного стану.
Надаючи оцінку досліджуваному клопотанню суб'єкта владних повноважень, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства України, судова колегія уважає за необхідне зазначити таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як слідує зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, із викладених норм убачається, що підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
При цьому, при зверненні до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору особа повинна додати до нього належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Якщо таких доказів до суду не подано, то клопотання про відстрочення сплати судового збору уважається необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Натомість, за наслідками дослідження клопотання військової частини НОМЕР_1 установлено, що скаржником до вказаного звернення не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення ним усіх можливих дій з метою сплати судового збору за подання до апеляційного суду даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення суб'єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Також, слід відмітити, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для надання одній із сторін справи певних преференцій. У такому випадку, суб'єкт владних повноважень має обґрунтувати, з наданням належних та допустимих доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу та перешкоджає йому сплатити судовий збір.
Водночас, таких доказів скаржником до апеляційного суду не подано.
Крім того, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може ставити одного із учасників справи у привілейоване становище.
Скаржник, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно сплати судового збору.
За наслідками дослідження клопотання військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів зазначає, що суб'єктом владних повноважень наразі не вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, клопотання військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, з'ясувавши , що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
Згідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України у разі не усунення недоліків апеляційної скарги остання повертається скаржнику.
Оскільки визначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2024 року недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року у справі №420/6058/24, з урахуванням положень ч.2 ст.298, п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.296, ст. 298 КАС України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року у справі №420/6058/24 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов