Головуючий у 1-й інст. Кропивна Л.В. Рядок статзвіту № 49
Господарський суд Тернопільської області Справа № 22-а-1065/07
Справа № 9/369-4983
23 жовтня 2007 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого - судді Довгополова О.М.
суддів: Яворського І.О., Носа С.П.
при секретарі Шиміні О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі на постанову господарського суду Тернопільської області від 01 березня 2007 року, -
встановила:
Оскаржуваною постановою відмовлено у задоволенні позовних вимог ДПІ у Теребовлянському районі до Приватного підприємства «Транстехмаш», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж» про визнання недійсним господарського зобов'язання між ТзОВ «Віраж» та ПП «Транстехмаш», що виникло на підставі договору купівлі-продажу № 6 від 01.02.2005 року по передачі Підприємством Товариству товару - запасних частин на загальну суму 29136,48 грн., та про стягнення в доход Державного бюджету України з ПП «Транстехмаш» коштів в розмірі 29136,48 грн., отриманих від ТзОВ «Віраж», та з ТзОВ «Віраж» коштів в сумі 29136,48 грн., сплачених на користь ПП «Транстехмаш» за запасні частини до Державного бюджету України.
Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що неподання податкової звітності особою, яка відчужила запасні частини ПП «Транстехмаш», не є підставою для визнання недійсним господарського зобов'язання, укладеного ПП «Транстехмаш» з іншими особам, зокрема ТзОВ «Віраж» щодо таких запасних частин.
Постанову оскаржила ДПІ у Теребовлянському районі, покликаючись на її необгрунтованість та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності представника ПП «Транстехмаш», належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та представника ТзОВ «Віраж», дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в результаті проведеної невиїзної позапланової перевірки з 11.05.2006 по 18.05.2006 року ДПІ у Теребовлянському районі ТзОВ «Віраж» з питань правових відносин з ПП «Транстехмаш» за період з 01.02.2005 по 28.02.2005 року встановлено, що 01.02.2005 року між ТзОВ «Віраж» та ПП «Транстехмаш» було укладено договір купівлі-продажу № 6, предметом якого стали запасні частини на суму 530000,00грн.,у тому числі суми податку на додану вартість - 4856,08 грн.
ДПІ у Теребовлянському районі вважає дане господарське зобов'язання таким, що не відповідає вимогам закону в частині відчуження запасних частин на загальну суму 29136,48 грн., та просить визнати його недійсним на підставі ч.1 ст. 207 ГК України із застосуванням наслідків, передбачених ч.1 ст. 208 цього Кодексу.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що на час укладення оспорюваної угоди ПП «Транстехмаш» перебувало в ЄДРПОУ та на податковому обліку в Тернопільській ОДПІ, що підтверджується матеріалами справи.
Виконання даного договору та вимог податкового законодавства підтверджуються накладними про одержання товару, податковими накладними та квитанціями до прибуткових касових ордерів.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині у випадку, якщо воно не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Неподання податкової звітності господарюючим суб'єктом не перебуває у правовому зв'язку із укладенням правочину. Відповідно,і не може мати наслідком визнання його недійсним з таких підстав.
Тому правильним є висновок суду першої інстанції про те, що неподання суб'єктом господарювання ТзОВ «Про-Маркет-2004» податкової звітності за період, коли відбулося укладення договору між ТзОВ «Про-Маркет-2004» та ПП «Транстехмаш» про передачу останньому запчастин, не є підставою для визнання недійсним як даного господарського зобов'язання, так і зобов'язання, укладеного між ПП «Транстехмаш» та третіми особами, зокрема ТзОВ «Віраж».
Спрямованість сторін на реальне настання наслідків спірної угоди підтверджується вищенаведеними відомостями про її виконання. Така угода відповідає вимогам закону і не визнається судом недійсною з підстав її мнимості чи удаваності.
У суду відсутні підстави вважати дану угоду такою, що вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки відсутні дані про наявність умислу хоча б у однієї із сторін угоди на настання негативних для держави чи суспільства наслідків.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою, прийнята з додержанням норм матеріального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі залишити без задоволення, постанову господарського суду Тернопільської області від 01 березня 2007 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом місяця з часу проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді І.О. Яворський
С.П. Нос