Справа №577/971/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гетьман В. В.
Номер провадження 33/816/630/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
19 липня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Авраменко Д.А., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Іванцова А.В., розглянувши в режимі відеоконференції у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Іванцова А.В. на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , не працюючу,
визнано винною за ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 01 рік з накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2024 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 18 лютого 2024 року близько 23 год. 15 хв. в м. Конотопі по вул. Успенсько-Троїцькій керувала автомобілем «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п. 2.9 А ПДР України.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Іванцов А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в день зупинення ОСОБА_1 працівниками поліції, остання не вживала алкогольні напої, оскільки після відбування поминального обіду, у зв'язку із загибеллю чоловіка, ОСОБА_2 на фронті під час відсічі збройної агресії РФ, розвозила родичів по домівках. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не заперечувала проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, про що їй було відмовлено та через тривалий проміжок час було доставлено на місце зупинки, іншим екіпажем патрульної поліції газоаналізатор.
Із результатом продуття приладу, ОСОБА_1 не згодна, оскільки як вбачається із долученого відеозапису, остання поводила себе адекватно, чітко відповідала на запитання, висловлювала свої заперечення, тобто поведінка останньої цілком відповідала обстановці. При результаті 2,08 проміле алкоголю, особа, особливо жіночої статті не може поводити себе адекватно, а тому покази алкотестеру є невірними.
В доповненні, апелянт також зазначає про те, що матеріали справи не містять документи про підтвердження проходження приладом повірки та калібрування. Наявна в роздруківки дата калібрування, 20.04.2023 не може беззаперечно слугувати про підтвердження проходження приладом калібрування чи державної повірки.
В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає про те, що повний текст постанови суду було отримано лише 14 березня 2024 року, що перешкодило скласти захиснику обґрунтовану апеляційну скаргу. Тому, враховуючи викладені обставини, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження з поважності причин пропуску.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Іванцова А.В., який вимоги доповненої апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Конотопського міськрайонного суду Сумської області, 11 березня 2024 року, адвокатом Іванцовим А.В. було подано апеляційну скаргу на поставу суду першої інстанції від 11 березня 2024 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску строку, апелянт зазначає отримання повного тексту судового рішення лише 14 березня 2024 року.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Перевіривши представлені матеріали та доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Іванцова А.В. в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2024 року, у зв'язку з чим його клопотання підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2024 року серії ААД № 656316;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, відповідно, якого результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 становить 2,08 % проміле. Із результатом огляду ОСОБА_1 погодилася;
- роздруківки приладу Alcotest 6820, відповідно якого вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становив 2,09 % проміле;
- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, які підтверджують керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів в апеляційного суду підстави відсутні.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції, чітко вбачається, як 18 лютого 2024 року близько 23 год. 15 хв. в м. Конотоп по вул. Успенсько-Троїцькій, ОСОБА_1 керувала автомобілем «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_1 , де була зупинена працівниками поліції за допомогою світлових покажчиків.
У зв'язку із виявленням у останньої ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, а саме на місці з використанням спеціального технічного засобу або ж проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я.
Після роз'яснення ОСОБА_1 порядку проходження огляду на місці та у закладі охорони здоров'я, остання погодилася продути газоаналізатор, який був доставлений іншим екіпажем патрульної поліції.
Після проведення огляду на місці, встановлено, що ОСОБА_1 знаходилася в стані алкогольного сп'яніння.
Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 не висловлювала.
Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Що стосується доводів апелянта щодо не направлення ОСОБА_1 поліцейськими на медичний огляд в заклад охорони здоров'я, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на те, що остання погодилася з показником технічного приладу, а тому в поліцейських не було підстав направляти водія для проходження огляду в заклад охорони здоров'я.
Так, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого законодавства водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу або не погоджується з отриманим результатом.
У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я. При цьому, водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов'язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом.
Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування в стані алкогольного сп'яніння.
До того ж, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу також свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Дослідивши зазначений відеозапис встановлено, що водій ОСОБА_1 пройшла на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого склав 2,08 ‰. На запитання поліцейського чи згоден водій з результатом огляду, остання надала позитивну відповідь, не заявляючи жодних зауважень щодо показів приладу.
Окрім цього, відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно акту огляду водія ОСОБА_1 , в останній були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук.
Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Таким чином, апеляційні доводи захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, остання та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Доводи захисту відносно того, що прилад «Alkotest-6820», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 не підлягав використанню для огляду, не знайшли свого підтвердження, враховуючи наступне.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року(далі-Інструкція) за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
До Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки було внесено газоаналізатори Alcotest, Interlock XT (зокрема, Alcotest 6820, призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною) виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, та видано сертифікат перевірки UA.TR.039.645 від 08.06.2018. Отже, вказаний технічний засіб дозволений до застосування МОЗ та Держспожистандартом (правонаступником якого є Мінекономрозвитку) за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено терміни: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування це приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Останнє калібрування приладу «Drager «Alcotest 6820» було проведено 20.04.2023, то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням, а саме, 18.02.2024, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
За таких умов, огляд ОСОБА_1 проведений за допомогою технічного приладу, яким дозволено такий огляд, отже результат тесту приладу «Drager Alcotest 6820» є допустимим доказом у справі, тому суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини останнього.
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом першої інстанції і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, немає підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі, згідно встановлених норм закону України.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Іванцова А.В., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Іванцову А.В. строк на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2024 року.
Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Іванцова А.В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.