Справа №577/6272/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Галян С. В.
Номер провадження 33/816/384/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
19 липня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 рік.
Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2023 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 18 листопада 2023 року близько 22 год. 15 хв. в м. Конотоп по вул. Лісового, керував автомобілем ВАЗ 211440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (млява мова, нестійка хода, зіниці очей не реагують на світло, порушена координація рухів). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.11.2023, провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять документального підтвердження правомірності зупинки водія, відповідно всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Викладене у протоколі суть вчиненого адміністративного правопорушення, не відповідає вимогам КУпАП, оскільки відповідальність за керування автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, не передбачено.
Окрім цього апелянт зазначає, що працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп'яніння. Так, водієві не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки, що підтверджується відеозаписом та одразо вказано про необхідність пройти вказаний огляд в закладі охорони здоров'я.
Також, матеріали про вчинення адміністративного правопорушення не містять доказів відсторонення водія від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів.
Умовами допустимості доказів є одержання фактичних даних із належного, процесуального джерела, проте в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено технічний засіб, на який було здійснено запис оспорюваних подій.
Враховуючи викладене, апелянт вважає постанову суду такою, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
У судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 19 липня 2024 року, до апеляційного суду ОСОБА_1 у черговий раз не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності апелянта, апеляційний суд враховує наступне.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 знаючи, що в апеляційному суді на розгляді перебуває його апеляційна скарга, в судові засідання жодного разу не з'явився, апеляційний суд дійшов висновку, що останній не бажає приймати участь у апеляційному перегляді даної справи.
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2023 року, у відсутність апелянта, і у даному випадку його права на доступ до правосуддя, не є порушеним.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 18.11.2023 серії ААД № 008974;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.11.2023, яким підтверджено відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в Конотопській ЦРЛ;
- відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозаписів записаних на нагрудну камеру працівника поліції та відеореєстратора зі службового автомобіля вбачається, як в м. Конотоп на вул. Лісового був зупинений автомобіль ВАЗ 211440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Під час спілкування з водієм, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння (млява мова, нестійка хода, зіниці очей, які не реагують на світло, порушена координація рухів).
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився.
Після цього останньому було повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо порушення поліцейським процедури огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд зауважує наступне.
Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції ознаками, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд зауважує, що працівники поліції не здійснюють огляд водія на місці зупинки транспортного засобу, оскільки перевірка на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров'я.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі не вірно зазначено суть правопорушення, апеляційний суд визнає необґрунтованими.
Відповідно до абз. 6 п. 9 Розділу ІІ Інструкції з оформленням матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженого Наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 008974 від 18.11.2023 відносно ОСОБА_1 викладені ознаки, які давали підстави працівникам поліції вважати, що останній перебуває в стані наркотичного сп'яніння, а також зазначено, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого поряду огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначене у протоколі суть правопорушення відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, та містить об'єктивну сторону правопорушення, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Усупереч доводам апеляційної скарги, в протоколі наявне посилання на долучені до нього дані відеозаписів, записаних за допомогою технічного пристрою, а саме на нагрудний реєстратор 055005322. Також, апеляційний суд зазначає про те, що вимогами ст. 256 КУпАП (зміст протоколу про адміністративне правопорушення) не передбачено зазначення в цьому чи інших процесуальних документах по справі приладу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, та його характеристик. Разом з цим, із технічних носіїв інформації з відеозаписами поліції вбачаються дані щодо засобів відеофіксації.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що немає підтверджень підстав зупинки водія, зокрема порушення ПДР, оскільки з долученого відеозапису вбачається, що поліцейські вказали ОСОБА_1 причину зупинки, а саме, забруднений номерний знак, що спростовує твердження апелянта про безпідставність зупинки транспортного засобу, окрім того останній не висловлював заперечень стосовно правомірності та законності зупинки його транспортного засобу.
Крім того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані з необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Що стосується посилань апелянта на те, що його не було відсторонено працівниками поліції від керування транспортним засобом, то такі доводи не є тією безумовною підставою для визнання його дій такими, що не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який містить самостійні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння є правильними.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.