Справа № 585/4959/23
Номер провадження 2/585/178/24
04 липня 2024 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді - Цвєлодуб Г.О.,
секретаря судового засідання Салій О.І.
за участю відповідача - ОСОБА_1
його представника - адвоката Скородєда С.І.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та судових (процесуальних) витрат, -
12 грудня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , АТ «Страхова Група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та судових (процесуальних) витрат. Просить суд стягнути з відповідача - АТ «Страхова Група «ТАС» на його користь в рахунок відшкодування матеріальної (майнової) шкоди 24120 грн. та заробітку (доходу), втрачено внаслідок втрати та зменшення професійної і загальної працездатності за період з 09 листопада 2022 року по 09 листопада 2023 року в сумі 120000 грн.; стягнути з відповідачів на його користь в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі 300000 грн., а саме: з АТ «Страхова Група «ТАС» - 1206 грн., а з ОСОБА_1 - 298794 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь в рахунок компенсації понесених судових (процесуальних) витрат по оплаті професійної правничої (правової) допомоги адвоката у кримінальному провадженні №12022200470000541, внесеного 10.11.2022 до ЄРДР за ч. 1 ст. 286 КК України, в розмірі 14000 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №585/1206/23 від 19.07.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження. Відповідно до висновку експерта (судово-медичної експертизи) №27 від 02.02.2023 року, встановлено, що згідно представленої Медичної документації медичної карти стаціонарного хворого КНП «Роменська ЦРЛ» РМР, відомо, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з діагнозом: «поєднана краніоскелетна травма, закритий уламковий перелом кісток лівої гомілки на межі с/з-в-з зі зміщенням, закритий перелом внутрішнього над виростку правої великогомілкової кістки зі зміщенням». Згідно медичної документації медичної карти стаціонарного хворого Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної рдди «Сумська обласна клінічна лікарня» встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з діагнозом: поєднана краніоскелетна травма, закритий уламковий перелом обох кісток правої гомілки на рівні с/з зі зміщенням, внутрішньосуглобовий уламковий перелом медіального виростку лівої великогомілкової кістки. Відкрита репозиція, фіксація МОС пластикою. Протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із подією ДТП та її негативними наслідками, які полягають у спричиненні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, в наслідок чого останньому завдано як матеріальних збитків (майнової шкоди) у результаті порушення цивільного права, а також значної моральної шкоди, яка полягає у душевних і моральних стражданнях та психічних переживаннях, яких він зазнав і зазнає протягом року до даного часу у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача - обвинуваченого ОСОБА_1 , які підлягають відшкодуванню з останнього та страховика - АТ «Страхова Група «ТАС» на його користь в силу норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», враховуючи, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини, що підтверджується наступними доводами.
Ухвалою від 22 січня 2024 року по справі відкрито загальне позовне провадження, з призначенням підготовчого судового засідання.
20 лютого 2024 року до суду від представника АТ «СГ «ТАС» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з АТ «СГ «ТАС» матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.
11 березня 2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позов, в якому просив у задоволенні заяви ОСОБА_2 до нього про відшкодування моральної шкоди в розмірі 298794 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 14000 грн. відмовити повністю.
18 березня 2024 року до суду від позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідачів заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 25 квітня 2024 року по справі закрито підготовче провадження , призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, в заяві до суду позовні вимоги підтримали, просили справу розглядати без їх участі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, вважали їх необґрунтованими.
Представник АТ «СГ «ТАС» до суду не з'явився, проте належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Вислухавши учасників судового розгляду, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першої статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №585/1206/23 від 19.07.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді 3 років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з випробуванням - іспитовим строком, тривалістю 2 роки, якщо протягом указаного строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №585/1206/23 від 19.07.2023 року ОСОБА_1 був визнаний винним в тому, що 09.11.2022 близько 19 год. 25 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN» моделі «Passat 1.8» р.н. НОМЕР_1 , рухався в темну пору доби, в межах населеного пункту в с. Герасимівка, Роменського району, Сумської області по автодорозі «Н-07» зі сполученням «Київ-Суми-Юнаківка», зі сторони м. Ромни в напрямку м. Суми. У порушення вимог п.п. 8.1, 11.3, 12.3 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 , перебуваючи між 204 та 205 кілометрами вказаної автодороги, на виїзді із с. Герасимівка, Роменського району, Сумської області, коли по напрямку руху водія були встановлені дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», які вимагали від водія поступового зменшення швидкості руху та зупинення перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» (стоп-лінією), в зв'язку з тим, що по напрямку його руху перебував блок-пост, де здійснюється пропускний режим та особливі умови проїзду. Про це водій ОСОБА_1 був завчасно повідомлений попереджувальними знаками 3.29 ПДР та табличкою з написом «Увага попереду БЛОК-ПОСТ приготуйте ваші документи», при цьому перешкод для своєчасного виявлення вказаних дорожніх знаків та табличок водій не мав та, знехтувавши вимогами вказаних дорожніх знаків, продовжив рух без зменшення швидкості руху. Не зважаючи на те, що попереду нього знаходились зупинені автомобілі на яких були увімкнені аварійні сигнали, ОСОБА_1 , не переконавшись в безпечності виконання маневру, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху при наявності на ній зустрічного вантажного автомобіля, водій якого мав перевагу в русі, не врахував дорожню обстановку, негайно не вжив заходів для зупинки керованого ним транспортного засобу, після чого, повертаючись на свою полосу руху допустив наїзд на ОСОБА_2 , який підписав контракт добровольця територіальної оборони від 18.04.2022 та, відповідно до наказу командира добровольчого формування № НОМЕР_2 від 16.07.2022, був залучений до виконання бойового чергування на блокпосту, що розташований у вказаному місці, з метою здійснення пропускного режиму та боротьби з диверсійними групами на території Роменського району, який перебував у військовому форменому одязі, обмундировані та зі зброєю в руках. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до КНП «Роменської ЦРЛ» РМР.
Дані ушкодження, кваліфікуються, як середньої тяжкості тілесні ушкодження, так як для зрощення переломів, необхідний час більше 21 дня, і могли утворитися від дії тупих твердих предметів, можливо при обставинах, вказаних в постанові, при ДТП, про що свідчать дані медичної документації. В даній дорожній ситуації водій автомобіля ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на потерпілого.
Відповідно до полісу АТ/2354061 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( діє на території України), код страховика 078 (строк дії з 00 год. 00 хв. 31.08.2022 року до 30.08.2023 року включно), цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 - страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю - 320000 грн., під час експлуатації транспортного засобу, «VOLKSWAGEN» моделі «Passat 1.8», н.з. НОМЕР_1 ; за шкоду, заподіяну майну 160 000 гривень, розмір франшизи - 3200 грн.
Право на звернення до суду закріплено у Конституції України, а відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Отже можливість звернення до суду пов'язується з дотриманням позивачем досудового порядку врегулювання спору, якщо такий порядок визначений законом як обов'язковий.
Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом - Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV (далі Закон N 1961-IV).
У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).
За вимогами статті 3 Закону N 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону N 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону N 1961-ІV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У Законі N 1961-IV детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, потерпілого, так і страховика.
У пункті 33.1.4 статті 33 Закону N 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону N 1961-IV (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Відповідно допунктів 37.1.1,37.1.4 статті 37 Закону N1961-IVпідставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або підчас захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; Неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону N 1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.
Із аналізу наведених норм спеціального Закону N 1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачені у статті 37 Закону N 1961-IV, а їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Тому саме річний (трирічний) строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
Разом з тим у Законі N 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі N 1961-IV не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком, а щодо шкоди, заподіяної життю і здоров'ю потерпілого трьома роками.
Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону N 1961-IV не містять.
У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону N 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
Отже попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика чи МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону N 1961-IV, загалом не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
Саме такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року (справа N 465/4621/16-к, провадження N 13-24кс19), підстав від відступлення якого не вбачає і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 (справа № 465/4287/15).
Матеріалами справи встановлено, що страховий випадок (ДТП) стався 09 листопада 2022 року, а до суду позивач звернувся 12.12.2023 року, тобто в межах установленого законом строку.
За приписами частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до умов укладеного між ОСОБА_1 та АТ СГ «ТАС» у формі полісу договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/2354061 забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «VOLKSWAGEN» моделі «Passat 1.8», н.з. НОМЕР_1 , строк дії з 31.08.2022 року до 30.08.2023, страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 320000 грн, за шкоду, заподіяну майну 160000 грн, розмір франшизи 3200 грн.
Статтею 23 цього Закону встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (пункт 24.1 статті 24 Закону).
Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи потерпілий ОСОБА_2 відповідно до висновку експерта (судово-медичної експертизи) № 27 від 02.02.2023, згідно представленої медичної документації медичної карти стаціонарного хворого КНП «Роменська ЦРЛ» РМР, знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з діагнозом: поєднана краніоскелетна травма, закритий уламковий перелом кісток лівої гомілки на межі с/з-в-з зі зміщенням, закритий перелом внутрішнього над виростку правої великогомілкової кістки зі зміщенням.
Згідно медичної документації медичної карти стаціонарного хворого КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з діагнозом: поєднана краніоскелетна травма, закритий уламковий перелом обох кісток правої гомілки на рівні с/з зі зміщенням, внутрішньосуглобовий уламковий перелом медіального виростку лівої великогомілкової кістки. Відкрита репозиція, фіксація МОС пластикою.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні у період з: 09.11.2022 по 14.11.2022, 14.11.2022 по 29.11.2022, 26.05.2023 по 02.06.2023, 20.09.2023 по 04.10.2023, що всього становить 44 дні.
Позивач внаслідок ДТП отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, мінімальна заробітна плата станом на листопад 2022 року становила 6700,00 грн., з розрахунку: 6700 грн. : 30 днів= 233,33 грн./день.
Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та положень Закону N 1961-IV з відповідача АТ «Страхова група ТАС» на користь позивача ОСОБА_2 підлягає до стягнення шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого в сумі 10266,52 грн.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Зважаючи на її сутність, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Таким чином, суд враховує, що позивач в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, проходив тривале лікування, зазнав душевних хвилювань , що порушило його нормальний життєвий ритм, суд, з урахуванням принципу співмірності, справедливості та виваженості, рахує за можливе визначити розмір морального відшкодування 20000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.26-1 Закону № 1961-IV страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Так, страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю складає 10266,52 грн., а тому з АТ «Страхова група «ТАС» на користь позивача підлягає стягненню 513 грн. 33 коп. моральної шкоди.
У той же час не може бути стягнуто із АТ «Страхова група «ТАС» заявлена сума втраченого заробітку на користь позивача, оскільки згідно поданих документів на дату ДТП ОСОБА_2 був залучений до виконання службових завдань ДФТГ Хмелівської територіальної громади, за що отримував щомісячну матеріальну допомогу, розмір якої є мінливим і залежить від частоти залучення особи до несення служби, добових чергувань тощо, та не може бути прирівняним до суми втраченого заробітку у розумінні ст. 1197 ЦК України, зокрема і за відсутності відповідного висновку щодо встановлення ступеня втрати професійної працездатності.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 цієї статті у разі часткового задоволення позову сплата судового збору покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на корить держави 1211 грн. 20 коп. та з АТ «Страхова група «ТАС» на корить держави 1211 грн. 20 коп.
На підставі положень ст.ст. 5,12,13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та судових (процесуальних) витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду, пов'язану з лікуванням у розмірі 10 266 (десять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 52 копійки та моральну шкоду у розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) гривень 33 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
В решті вимог за позовом - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243) на користь держави судовий збір у розмірі в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 12 липня 2024 року, на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за електронною адресою: https://reyestr.court.gov.ua, за № справи 585/4595/23, або у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС у кабінеті користувача.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ