Справа № 755/3570/13-к
Провадження №: 1/755/4/24
"18" липня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши апеляцію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2024 року за ч. 2 ст. 377 КК України, -
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2024 року ОСОБА_2 засуджена за ч. 2 ст. 377 КК України на 3 роки позбавлення волі, водночас на підставі ст. 49 КК України ОСОБА_2 звільнена від призначеного покарання.
Між тим, не погоджуючись з вироком Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_2 подала апеляцію.
Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 21.06.2024 року вказана кримінальна справа разом із поданою засудженою ОСОБА_2 апеляцією повернута до Дніпровського районного суду м. Києва як така, яка не відповідає вимогам КПК України (в редакції 1960 року), для вирішення питання щодо прийнятності вказаної апеляції та можливість її допуску до розгляду судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року), в апеляції зазначаються: 1) назва суду, якому адресується апеляція; 2) особа, яка подає апеляцію; 3) вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва в який їх постановив; 4) вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; 5) прохання особи, яка подає апеляцію; 6) перелік документів, які додаються до апеляції. При обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.
У той же час, апеляція ОСОБА_2 викладена іноземною мовою, а не мовою судочинства, що унеможливлює її дослідження судом та перевірку такої апеляції на відповідність вимогам ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року). Крім того, до матеріалів справи було долучено клопотання засудженої ОСОБА_2 , яке також викладене іноземною мовою. Водночас, апеляції ОСОБА_2 , викладеної українською мовою або в перекладі на державну мову, кримінальна справа не містить.
Разом з тим, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.?
Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КПК України (в редакції 1960 року), мова, якою здійснюється провадженні кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Положеннями ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» передбачено, що судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), допускається подача де суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Крім того, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Відповідно, реалізуючи своє право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою володіють, а також право на оскарження судових рішень в апеляційній (касаційній) інстанції, обвинувачений (підсудний) вправі звертатися до перекладачів для перекладу документів, які готуються на розгляд суду. Тоді як процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду, яка зазначена в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18).
Відповідно до ст. 352 КПК України (в редакції 1960 року), у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених ст. 350 КПК України, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання постанови про залишення апеляції без руху.
Отже, враховуючи те, що при поданні апеляції засуджена ОСОБА_2 не виконала вимоги ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року), а саме звернулась до суду із апеляцією, викладеною іноземною мовою, що позбавляє можливості суд дослідити її зміст, у той же час перекладу вказаної апеляції матеріали справи не містять, тому таку апеляцію необхідно залишити без руху та повідомити засуджену про необхідність виконання зазначених вимог.
Керуючись ст. ст. 350, 352 КПК України (в редакції 1960 року), -
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без руху.
Для виконання вимог закону надати засудженій ОСОБА_2 7 (сім) діб з моменту одержання даної постанови.
Повідомити засуджену ОСОБА_2 про те, що у випадку невиконання у вказаний у постанові строк вимог ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року), апеляція буде визнана такою, що не підлягає розгляду.
Копію постанови направити засудженій ОСОБА_2 .
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя