ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11596/24
провадження № 3/753/4318/24
"16" липня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
08 червня 2024 року о 17-й годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 кидалась в бійку, виражалась нецензурною в бік свого чоловіка ОСОБА_2 , з яким проживають разом, чим вчинила домашнє насильство.
Крім того, 08 червня 2024 року о 18-й годині 25 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виражалась нецензурною лайкою в бік свого малолітнього сина ОСОБА_3 , з яким проживають разом, чим вчинила домашнє насильство.
Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вказані матеріали справ складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП, дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлена, що розгляд справи відбуватиметься в Дарницькому районному суді м. Києва.
Проте, будучи завчасно, до початку судового розгляду, двічі належним чином про розгляд справи повідомленою за допомогою направлення судових повісток, на виклик суду не з'явилась та провадженням щодо неї не цікавилася.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 576494, ВАВ № 576495, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1, 11); письмових заявах та поясненнях ОСОБА_2 , відповідно до якої він просить притягнути до відповідальності дружину ОСОБА_1 , яка 08.06.2024 року о 17.00 годині вчинила сімейну сварку, ображала нецензурними словами, погрожувала, кидалась в бійку. Дані дії відбувались при малолітньому сину (а.с.2, 3, 12, 13), рапортах (а.с.5,16).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнєнасильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Враховуючи викладене, досліджені письмові докази, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства, що завдало шкоду ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Враховуючи особу правопорушника, те, що вона вчинила домашнє насильство щодо малолітньої особи, не працює, вважаю правильним призначити їй адміністративне стягнення у виді у виді штрафу з направленням ОСОБА_1 як особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 39-1, 173-2, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень в дохід держави.
Направити ОСОБА_1 як особу, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до Управління соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації /м. Київ, вул. О. Кошиця, 11/.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба