Єдиний унікальний номер 722/1240/24
Номер провадження 2/722/333/24
11 липня 2024 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Суського О.І.
секретаря Сімак О.І.,
Сокирянський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Суського О.І., за участю секретаря судового засідання Сімак О.ІО., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,-
ОСОБА_1 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області із вищезазначеною позовною заявою.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 23.11.2002 року між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадського стану Чернівецького обласного управління юстиції м.Чернівці. Від даного шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із відповідачкою не спілкується, проживають окремо, не пов'язані спільним побутом та не мають взаємних прав та обов'язків. Тому вважає, що шлюб між ними потрібно розірвати. Також зазначив, що діти знаходяться на його одноособовому вихованні та утриманні, примусити матір дітей брати участь у їх вихованні не може, оскільки такий спосіб захисту чинним законодавством не передбачений, виникає необхідність у встановленні юридичного факту самостійного виховання та утримання дітей.
Встановлення даного факту має для позивача важливе юридичне значення, оскільки підтвердить статус "одинокого батька" і дасть можливість оформити документи щодо соціальної допомоги на дітей, які виховуються тільки одним із батьків, після закінчення воєнного стану виїхти з ними за кордон без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом із дітьми, користуватись гарантіями у сфері трудових відносин, реалізувати право одинокого батька на першочергове отримання житла.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 справу розподілено судді Суському О.І.
Ухвалою від 04.06.2024 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, надавши заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення позовної заяви.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Підстав, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи не встановлено, у зв'язку з чим судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом встановлено, що 23.11.2002 року між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадського стану Чернівецького обласного управління юстиції м.Чернівці, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 23.11.2002 року.
Від спільного проживання мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.07.2007 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07.07.2020 року виданого Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ).
Із відповідачкою не спілкується, проживають окремо, не пов'язані спільним побутом та не мають взаємних прав та обов'язків.
Клопотання про примирення між подружжям сторони до суду не подавали.
Відповідно до положень ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що прямо вказано в ст. 24 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3, 5 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Вказане свідчить, що подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам кожного з них, тому, відповідно до ст.112 СК України, шлюб між сторонами слід розірвати.
Щодо позовних вимог про визначення місця проживання дитини, суд зазначає наступне.
У постанові від 15.01.2020 року у справі №200/952/18 Верховний Суд визначив, що за загальним правилом за відсутності спору, щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірванню шлюбу. У разі наявності спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Відповідачка ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади.
Крім того встановлено, що малолітні діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ., що підтверджується копіями довідок про реєстрацію місця проживання за № 345836 від 28.10.2021 року та № 21/2515 від 13.07.2020 року та знаходяться на повному його утриманні.
Також факт проживання дітей разом з батьком підтверджується: актом проживання від 21.05.2024 року затвердженого головою ЖБК-50, поясненнями сусідів, довідкою № 295 від 21.05.2024 року виданою директором Чернівецького ліцею № 13 Чернівецької міської ради відносно ОСОБА_3 та характеристикою класного керівника, довідкою №01-15/63 від 21.05.2024 р. відносно ОСОБА_4 виданою директором закладу дошкільної освіти №10 «Попелюшка» та характеристикою вихователя та довідками сімейних лікарів.
24.05.2024 року між сторонами було укладено договір про визначення місця проживання дитини, умов її утримання та участі батьків у її вихованні, який посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького МНО Чернівецької області Душинською Н.В. За умовами даного договору, так як сторони не проживають спільно однією сім'єю домовилися про те, що їх діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будуть перебувати на утриманні батька, виховуватися ним та проживати разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлення даного факту має для позивача важливе юридичне значення, оскільки підтвердить статус "одинокого батька" і дасть можливість оформити документи щодо соціальної допомоги на дітей, які виховуються тільки одним із батьків, після закінчення воєнного стану виїхти з ними за кордон без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом із дітьми, користуватись гарантіями у сфері трудових відносин, реалізувати право одинокого батька на першочергове отримання житла.
Відповідно до ч.2 ст.161 СК України, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що проживання неповнолітніх дітей зі своїм батьком буде відповідати найкращому забезпеченню їх інтересів.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, враховуючи завдання суду діяти в інтересах дітей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання сина - ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 разом з батьком підлягають задоволенню, що буде відповідати принципу «найкращих інтересів дитини».
Разом з тим, суд зазначає, що проживання дітей з одним із батьків, ніяким чином не перешкоджає іншому з них брати участь у вихованні, матеріальному забезпеченні дітей, спілкуванню з ними, що передбачено чинним законодавством, а в разі зміни обставин, які впливають на вирішення спору про місце проживання дитини, другий з батьків не обмежений повторно ставити таке питання.
Керуючись ст.ст. 76, 89, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 23.11.2002 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецького обласного управління юстиції м.Чернівці, актовий запис № 1790.
Визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Сокирянський районний суд до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя: