Справа № 405/4943/24
2-о/405/137/24
17 липня 2024 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді: Драного В.В.
при секретарі: Дятел О.В.
за участі представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису, -
ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Пузир В.О., звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви вказала, що у 2006-2016 рр. заявник перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , від якого вони мають спільних дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із заявником за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_3 з квітня 2016 року з ними не проживає, участі в утриманні та вихованні дітей не бере та систематично застосовує до них фізичну силу та психологічний тиск, висловлює погрози щодо фізичної розправи над дітьми та заявником. Так, у 2019-2024 рр.р. заявник неодноразово зверталася до поліції з приводу протиправних дій ОСОБА_3 відносно неї та їх дітей, зокрема він погрожував із ножем в руках в стані алкогольного сп'яніння, вибив вікна та вигнав заявника з будинку, вночі гучно стукав в двері будинку та психологічно залякував заявника та їх дітей. 12.02.2024 року відносно ОСОБА_3 було складено тимчасовий заборонний припис. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме за домашнє насильство, що відбулося 12.02.2024 року. Незважаючи на це, ОСОБА_3 продовжив висловлення залякувань та погроз в телефонному режимі відносно як заявника, так і їх дітей. За таких обставин просить видати обмежувальний припис строком на 6 місяців відносно ОСОБА_3 та заборонити йому перебувати разом із заявником та їх дітьми, наближатися на відстань ближче 200 метрів до місць їх проживання (перебування), навчання, роботи та інших місць частого відвідування , особисто чи через треті осіб розшукувати їх та спілкуватися з ними.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.07.2024 року відкрито окреме провадження у вказаній справі, призначено судове засідання.
Представник заявника у судовому засіданні вимоги заяви підтримав, просив її задовольнити.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає разом зі своїми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5, 6, 9, 10, 11, 12, 13).
У свою чергу, з 03.06.2006 року по 21.12.2016 року заявник перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , від якого вони мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12, 13, 14).
Як вбачається з листа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 17.06.2024 року № 67-аз/111-24 ОСОБА_2 протягом 2019-2020 р.р. неодноразово зверталася до поліції з приводу дій ОСОБА_3 відносно неї та їх дітей (а.с. 23).
Так, 23.03.2019 року ОСОБА_2 звернулася до поліції та повідомила, що ОСОБА_3 знущається над дітьми, вчиняє домашнє насильство.
18.05.2020 року ОСОБА_2 звернулася до поліції та повідомила, що їй погрожує ножем ОСОБА_3 , який перебуває у стані алкогольного сп'яніння. В ході проведення перевірки було опитано ОСОБА_2 , яка пояснила, що мж нею та ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої, останній висловлювався погрозами словесної фізичної розправи та жбурнув ніж в стіну (а.с. 24, 25, 26, 27).
06.11.2020 року ОСОБА_2 звернулася до поліції та повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_3 перебуває у нетверезому стані, вигнав заявника з будинку та вибив вікна. В ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 вчинив сварку із своєю колишньою дружиною, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, образливими словами та погрожував фізичною розправою. За наслідками перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 28, 29, 30, 31).
17.12.2020 року о 22:35 год. ОСОБА_2 звернулася до поліції та повідомила, що за адресою: АДРЕСА_2 , прийшов її колишній чоловік ОСОБА_3 у нетверезому стані, поводиться неадекватно, відмовляється йти з помешкання, проявляє агресію відносно заявника.
18.12.2020 року о 01:32 год. ОСОБА_2 звернулася до поліції та повідомила, що ОСОБА_3 повернувся та дуже гучно стукає у двері.
12.02.2024 року поліцейські склали відносно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №750534 від 12.02.2024 року ОСОБА_3 12.02.2024 року о 13:54 год. за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали образах нецензурною лайкою, штовханні, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічного характеру відносно останньої. Потерпілими вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 16).
Того ж дня, відносно ОСОБА_3 поліцейськими складено тимчасовий заборонний припис серії АА № 264931, яким у період з 16:00 год. 12.02.2024 року по 16:00 год. 25.02.2024 року заборонено входити та перебувати у місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 та в будь-який спосіб контактувати з нею (а.с. 17).
Як вбачається з форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_2 кривдником ОСОБА_3 , складеної 12.02.2024 року, ОСОБА_2 вказала, що кривдник ОСОБА_3 погрожував вбити її та їх дітей, вона допускає, що він може це зробити, кривдник раніше застосовував фізичне насильство, має зброю, залякував, переслідував постраждалу особу, нападав на постраждалу особу та дітей і погрожував їм в тому числі за межами домашнього середовища, має алкогольну залежність та зловживає алкогольні напої, виганяв постраждалу особу та дітей з місця проживання та погрожував такими діями (а.с. 19-20).
Згідно форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно дитини ОСОБА_4 кривдником ОСОБА_3 , складеної 12.02.2024 року, ОСОБА_4 вказала, що кривдник ОСОБА_3 має зброю, висловлював намір вчинити або намагався вчинити самогубство та його поведінка вплину ла на поведінку постраждалої особи (а.с. 21-22).
В подальшому, постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка набрала законної сили 30.04.2024 року, а саме ОСОБА_3 12.02.2024 року о 13:54 год. за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали образах нецензурною лайкою, штовханні, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічного характеру відносно останньої (а.с. 32-34).
Положеннями ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Питання видачі обмежувального припису регулюється ЦПК України та Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Згідно п.п. 3, 4, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.
При цьому, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, який виконує захисну та запобіжну функцію і направлений на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергово безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вказаним Законом.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, враховуючи характер відносин, які склались між заявником та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 та між ОСОБА_3 та їх дітьми, неодноразові конфліктні ситуації між ними, суд вважає, що заявником доведено вірогідність продовження чи повторного вчинення ОСОБА_3 насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення та приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 13, 265, 268, 350-5 - 350-6, 350-8 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), заінтересована особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на строк 6 (шість) місяців, до 17 січня 2025 року шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження, заборонивши йому:
1) перебувати в місці постійного фактичного проживання (перебування) постраждалих осіб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 ;
2) наближатися на відстань ближче 200 метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
3) особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними;
4) вести листування, телефонні переговори (включно з будь якими миожливими інтернет-месенджерами Viber Telegram, тощо) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.07.2024 року.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний