Головуючий суддя в суді І інстанції
ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 374/223/24
Провадження № 1-кс/374/24
18 липня 2024 року Ржищевський міський суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши заяву судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_5 про самовідвід, подану у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 001 25 від 12 лютого 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, -
У Ржищевському міському суді Київської області перебуває кримінальне провадження № 120 241 100 000 001 25 від 12 лютого 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.
02.07.2024 суддя ОСОБА_5 як головуючий суддя заявив самовідвід у вказаному кримінальному провадженні. Заяву мотивував тим, що він як головуючий суддя не може брати участь у розгляді цього кримінального провадження через наявність обставин, які викликають сумнів у його об'єктивності, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 працює заступником керівника апарату Ржищевського міського суду Київської області. ОСОБА_5 як голова суду здійснює координацію діяльності заступника керівника апарату Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_4 , який у свою чергу має виконувати накази і розпорядження голови суду. Перелічені обставини можуть викликати сумнів у неупередженості ОСОБА_5 .
Автоматизованою системою документообігу для розгляду заяви про самовідвід був визначений суддя Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 .
Суддя ОСОБА_5 не скористався своїм право надати пояснення з приводу заявленого самовідводу в судовому засіданні, виклавши свою позицію в заяві про самовідвід.
Прокурор та обвинувачений у судовому засіданні проти задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_5 не заперечували.
Доводи, викладені у заяві про самовідвід, вказують на наявність підстав для задоволення заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Головуючий суддя ОСОБА_5 не може брати участь у розгляді цього кримінального провадження через наявність обставин, які викликають сумнів у його об'єктивності, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 працює заступником керівника апарату Ржищевського міського суду Київської області. ОСОБА_5 як голова суду здійснює координацію діяльності заступника керівника апарату Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_4 , який у свою чергу має виконувати накази і розпорядження голови суду.
Перелічені обставини можуть викликати стороннього спостерігача сумнів у неупередженості ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
За ст. 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз'яснено, що суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу. Відчуття упередженості це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Водночас слід розуміти, що зловживання самовідводом не допускається і може потягнути застосування дисциплінарної відповідальності. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у разі неможливості ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.
Поняття "інші обставини які викликають сумніви у його неупередженості" є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінюваності суддів (далі - Висновок), судова незалежність передбачає повну неупередженість з боку суддів. При розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути неупередженими, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильностей, необ'єктивності, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. У цьому розумінні судова незалежність є розвитком основоположного принципу, згідно з яким «жодна особа не може бути суддею у своїй справі». Значущість цього принципу виходить за межі окремої судової справи та її сторін. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, але й суспільство в цілому.
Таким чином, суддя не просто насправді повинен бути вільним від будь-яких зв'язків, симпатій, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано.
В пункті 11 Висновку зазначено, що ця незалежність повинна існувати стосовно як суспільства в цілому, так і сторін будь-якої судової справи, в якій судді повинні винести рішення.
Виходячи з вказаної норми закону, у цьому випадку достатньою підставою для самовідводу судді є не доведений факт упередженості чи необ'єктивності судді, а наявність ймовірного припущення, що суддя в силу дії певних чинників не може зберегти безсторонність.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. У своїх рішеннях у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко і Мартенко проти України", "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.
З метою запобігання виникнення сумнівів в неупередженості, безсторонності та об'єктивності судді ОСОБА_6 , керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, вважаю необхідним задовольнити заяву про самовідвід, а справу передати до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу, встановленого частиною 3 статті 35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82, 107, 369 - 372 КПК України,
Заяву судді ОСОБА_6 про самовідвід у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 001 25 від 12 лютого 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 120 241 100 000 001 25 від 12 лютого 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України - передати до канцелярії Ржищевського міського суду Київської області для автоматизованого розподілу в порядку, визначеному ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвадли виготовлено 22 липня 2024 року.
Суддя Р, ОСОБА_7