Головуючий суддя в суді І інстанції
Юрченко С.О.
Єдиний унікальний № 374/383/22
17 липня 2024 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Юрченка С.О.,
за участі:
секретаря - Папенко О.О.,
позивача - ОСОБА_1 (не з'явилась),
представника відповідача - (не з'явився),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно, -
23 грудня 2022 року ОСОБА_1 подала до Ржищівського міського суду Київської області вказану вище позовну заяву.
Ухвалою головуючої судді Козіної С.М. від 28 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків, що вказані в ухвалі.
Ухвалою головуючої судді Козіної С.М. від 18 вересня 2023 року було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
На підставі рішення зборів суддів № 4 від 12.06.2024, у зв'язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату суду (наказ голови суду № 4-к/г від 14.06.2024 «Про відрахування зі штату судді ОСОБА_2 », рішення Вищої ради правосуддя від 04.06.2024 № 1703/0/15-24 “Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Ржищевського міського суду Київської області на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України” та розпорядження керівника апарату №5 від 17.06.2024 було здійснено повторний розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Козіної С.М.
19 червня 2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи, - визначено головуючого суддю Юрченка С.О.
Ухвалою головуючого судді Юрченка С.О. від 26 червня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.
В підготовче засідання сторони не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, вбачає підстави для закриття провадження у справі за таких обставин.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , позивачка ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки, припиняється у момент її смерті. Цивільна правоздатність особи є невіддільною від неї і припиняється з її смертю.
Так, відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи настала після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) зазначено: «ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України 2004 року можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).
З огляду на це правонаступників у справі можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Аналіз норм статей 25, 26 ЦК України, 42, 46, 47, 48 ЦПК України свідчить про те, що на момент відкриття провадження у справі позивач повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність, в іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Враховуючи, що позивачка померла до відкриття провадження у справі, на час відкриття провадження у справі правоздатність ОСОБА_1 припинилася, на момент відкриття провадження у справі відомостей про смерть позивачки не було, а процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступників лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі частини першої статті 255 ЦПК України.
Вказане узгоджується з висновками викладеними в Постанові Верховного Суду України від 30.06.2023 року, у справі № 681/1267/22 (провадження № 61-6063св23).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 255, 353 ЦПК України, суд
Провадження у справі за ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно, - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя