Справа № 357/6938/24
3/357/3508/24
19.07.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 10.03.2021 органом 3220,
за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 01.05.2024 становить 127191,91 гривень, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість визнав у повному обсязі.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 183-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Окрім визнання винуватості самим правопорушником, вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП встановлена наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, а саме:
даними протоколу про адміністративне правопорушення за № 60083312 від 03.05.2024 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;
копією судового наказу у справі № 357/2689/19, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 08.04.2019 про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.03.2019 і до досягнення дитиною повноліття;
розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого загальна сума заборгованості по сплаті аліментів за період з березня 2019 року по 01.05.2024 становить 127191,91 гривень;
копією постанови державного виконавця Білоцерківського районного відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) серії ВП № 60083312 від 07.09.2019 про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом № 2-н/357/432/18 від 08.04.2019.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, полягає у несплаті аліментів протягом певного періоду часу.
Суддя встановив, що загальна сума заборгованості по аліментам 127191,91 гривень, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Суддя зазначає, що до протоколу не додано документів про сплату ОСОБА_1 суми заборгованості по аліментам.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП характеризується виною у формі умислу або необережності.
ОСОБА_1 є особою працездатного віку, не являється інвалідом, працевлаштований не офіційно та має змогу сплачувати аліменти на дитину.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Суддя, дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Правопорушення, вчинене ОСОБА_1 є триваючим, отже строк застосування стягнення на момент ухвалення даної постанови не закінчився.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
З урахуванням даних про особу винного, обставин вчиненого ним адміністративного правопорушення, з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів, запобігання вчинення ним інших правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього передбачене санкцією ч. 1 ст. 183-1 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин, і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та упередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.
На підставі ст.40-1 КУпАП, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0.2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, ч.1 ст.183-1, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні, передбаченого ч.1 ст.183-1КУпАП адмінправопорушенні та накласти на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 325-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА