Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2107/24
Провадження № 1-кс/935/547/24
Іменем України
16 липня 2024 року м.Коростишів
Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , зі секретарем ............................... ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора…………………..... . ОСОБА_3 ,
слідчого …………………... . . . ОСОБА_4 ,
підозрюваного……………….. . ОСОБА_5 ,
адвоката……………………….. ОСОБА_6 ( в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтената поліції ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Коростишівської окружної прокуратури,
по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060420000348 від 14.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, на утриманні неповнолітніх осіб не має, депутатом, військовослужбовцем не являється, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -
16 липня 2024 року до Коростишівського районного суду Житомирської області надійшло відповідне клопотання, в якому слідчий прохає про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України.
1.1 Доводи клопотання
Відповідно до матеріалів клопотання, у провадженні СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060420000348 внесеного 14.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.07.2024 близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 прийшов до місця проживання свого товариша ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де також знаходились ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
У подальшому ОСОБА_5 спільно з вказаними особами, знаходячись у спальній кімнаті даної квартири, вживали спиртні напої. Близько 18 год 00 хв 14.07.2024 між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , які сиділи поруч один з одним на ліжку та вживали алкогольні напої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник протиправний умисел спрямований на вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_5 схопив розкладний ніж, який лежав на поверхні вказаного ліжка та тримаючи його у правій руці, підвівся з ліжка та стоячи навпроти ОСОБА_10 , який також підвівся з ліжка, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс останньому три удари ножем в область грудної клітини зліва та черевної стінки, заподіявши: непроникаючу колото-різану рану грудної клітини в ділянці 8-го міжребер'я ліворуч; проникаючі колото-різані рани грудної клітини в ділянці 6-го ребра та черевної стінки з ушкодженням селезінки, тонкого та товстого кишечнику, що ускладнились гемоперитонеумом (наявність крові в черевній порожнині), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Однак, ОСОБА_5 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення кримінального правопорушення до кінця, у зв'язку з тим, що його злочинні дії були припинені ОСОБА_7 .
Таким чином ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
14.07.2024 о 21 год. 40 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.07.2024 ОСОБА_5 за наявності достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджуються доказами зібраними в ході досудового розслідування: протоколом огляду місця події від 14.07.2024, яким оглянуто місце події та зафіксовано сліди; протоколом огляду місця події яким вилучено, одяг ОСОБА_10 зі слідами речовини бурого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 .
Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме пунктам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування і суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення 3) незаконно впливати на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, та інших ймовірних підозрюваних у даному кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
В обґрунтування ризиків слідчий зазначає, що орган досудового розслідування, має підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як останній усвідомлює те, що може бути засуджений до реальної міри покарання. Вік ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, стан здоров'я, дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На обґрунтування другого ризику, зазначили, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь - які із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме на даний час не було встановлено знаряддя вчинення кримінального правопорушення, ніж, яким ОСОБА_5 завдав тілесні ушкодження ОСОБА_10 .
Орган досудового розслідування керуючись п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не виключає можливості того, що ОСОБА_5 може незаконно вплинути на свідків та потерпілого, шляхом залякування, шантажу, підкупу, надання неправомірної вигоди за вчинення дій на свою користь.
Також, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування не виключає можливість, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на вимоги слідчого, прокурора чи суду.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , з метою запобігання наявних вищевказаних ризиків неможливо застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Тільки даний вид запобіжного заходу забезпечить виконання ОСОБА_5 , процесуальних обов'язків, а також забезпечить запобігання ризикам передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
1.2 Доводи сторони обвинувачення
Слідча ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні тексту клопотання та зазначили, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.
1.3 Доводи сторони захисту
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні свою причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення не заперечив, просив застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, такий як домашній арешт, вказав, що буде з'являтись на всі виклики до слідчого, наміру переховуватись не має, має поганий стан здоров'я, раніше не притягавсь до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заперечив щодо поданого клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, такий як домашній арешт. Зазначив, що підозрюваний перебуває на лікуванні від наркоманії, має власне житло.
1.4 Оцінка та висновки слідчого судді
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч.2 ст.184 КПК України надані підозрюваному та захиснику 15.07.2024.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183,184 КПК України.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 15.07.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, а саме: у незакінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, є обґрунтованими та допустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин. Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
1.6 Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати даному кримінальному провадженню іншим чином.
Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, класифікується як особливо тяжкий злочин, за яке передбачено порання до 15 років позбавлення волі.Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Тяжкість покарання за ч. 3 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_5 , однак, у сукупності з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Крім того підозрюваний може знищити, сховати , спотворити будь-які із речей кримінального правопорушення, зокрема знаряддя вчинення кримінального правопорушення- ніж, який на даний час не був віднайдений. Також ОСОБА_5 може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що він, одружений, на утриманні неповнолітніх осіб не має, офіційно не працевлаштований, стабільного заробітку не має, раніше не судимий.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , за інкриміноване кримінальне правопорушення, конкретні обставини вчинення інкримінованого діяння, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
За вищевказаних обставин домашній арешт не забезпечить ризику знищення або спотворення речей, які можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення, оскільки не встановлено знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки не вирішувалось, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов'язання не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому, слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров'я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
1.7 Щодо визначення застави
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховую вищевикладене, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави у даному кримінальному провадженні не застосовується.
За наведених вище обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205 КПК України, - слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесят) діб, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 14 липня 2024 року.
Дія ухвали закінчується 09 вересня 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1