Справа № 595/896/24Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І.
Провадження № 33/817/541/24 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
22 липня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковалівського Б.В в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року,
Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.
Згідно з постановою суду, 15 травня 2024 року о 14 год. 35 хв. в с. Киданів по вул. Польова, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат огляду позитивний - 0,41 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі водій відмовився. Своїми діями порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Ковалівський Б.В в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року, а провадження закрити.
Вважає, що суд прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 передчасно, за відсутності на те достатніх доказів вини останнього.
Зазначає, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. працівником поліції ОСОБА_1 надано негерметично запакований мундштук та не проведено пробний тест.
Апелянт посилається на те, що на відеозаписі відображено, що ОСОБА_1 добре орієнтується у просторі, його дії є послідовними та логічними.
Наголошу на тому, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху.
Вказує, що долучені до матеріалів справи працівниками поліції відеофайли не відповідають положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Звертає увагу на те, що працівники поліції, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він не погоджувався із показанням технічного приладу «Драгер».
Стверджує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути покладений в основу доведеності вини особи.
ОСОБА_1 та адвокат Ковалівський Б.В. в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду справи. Відповідно до поданої заяви, адвокат Ковалівський Б.В. просить апеляційний розгляд проводити у відсутності адвоката та ОСОБА_1 ..
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №161293 від 15 травня 2024 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 15 травня 2024 року о 14 год. 35 хв. в с. Киданів по вул. Польова, 20, транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат огляду позитивний - 0,41 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
З рапорту ст. інспектора ЧВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Свистуна І.В. від 15.05.2024 року вбачається, що 15.05.2024 року о 15.29 год. надійшло повідомлення зі служби «102» від інспектора ГРПП Бродзяка про те, що в с. Киданів Чортківського району зупинили автомобіль марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який керував в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до відеозапису камер поліцейських вбачається, що під час патрулювання 15 травня 2024 року о 14 год. 35 хв. в с. Киданів по вул. Польова, 20, поліцейськими виявлено та зупинено автомобіль «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 ..
Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він в порушення п.9.2 (в) ПДР керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку перед зупинкою та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
З даного відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 , в зв'язку з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд буде проходити на місці зупинки.
Пройшовши огляд на місці, з результатом ОСОБА_1 погодився та у медичний заклад на огляд їхати відмовився.
У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Безпідставним є посилання апелянта на те, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції ОСОБА_1 надано негерметично запакований мундштук та не проведено пробний тест, оскільки відповідно до відеозапису останньому був наданий герметично запакований мундштук та вимог щодо заміни мундштука перед проходженням огляду на стан сп'яніння останній не заявляв, а проведення пробного тесту, не передбачено.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 добре орієнтувався у просторі, його дії були послідовними та логічними, оскільки згідно із відеозаписом працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що від нього чути запах алкоголю та на запитання працівника поліції чи вживав він алкоголь ОСОБА_1 повідомив, що випив 50 грам.
Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив порушення правил дорожнього руху, оскільки відповідно до відеозапису, після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він в порушення п.9.2 (в) ПДР, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку перед зупинкою та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що долучені до матеріалів справи працівниками поліції відеофайли не відповідають положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, оскільки у даній справі працівники поліції здійснювали відеозапис відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що працівники поліції, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він не погоджувався із показанням технічного приладу «Драгер», оскільки відповідно до відеозапису останній погодився з результатом огляду та на пропозицію поліцейського пройти огляд в медичному закладі, не висловив бажання пройти такий огляд.
Безпідставним є посилання апелянта на те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути покладений в основу доведеності вини особи, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи - немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Ковалівського Б.В в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя