Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/3178/24
Провадження №: 1-кп/332/397/24
22 липня 2024 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ;
за участю: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 62023080020000496 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водяне, Кам'янсько- Дніпровський район, Запорізька області, громадянина України, який проходив військову службу на посаді командира бойової машини - командира ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «головний сержант», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24 лютого 2022 року на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в У країні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Встановлено, що 25.02.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) № 21 ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду головного сержанта І стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «головного сержанта». Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) №14 від 13.06.2023 головного сержанта ОСОБА_6 призначено на посаду командира бойової машини - командира ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації, головний сержант ОСОБА_6 , згідно з вимогами ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
В свою чергу, головний сержант ОСОБА_6 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, у період часу з 14.06.2023 по 21.06.2023 головний сержант ОСОБА_6 , після поранений, перебував на лікуванні в КИП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР . Далі, 22 червня 2023 року головний сержант ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, після закінчення лікування, не з'явився до місця служби, а саме місця розташування військової частини НОМЕР_1 , в район АДРЕСА_2 , при цьому ОСОБА_6 свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв до 02 квітня 2024 року, коли відносно нього було складено протокол про затримання співробітниками Державного бюро розслідувань.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину в інкримінованому злочині визнав у повному обсязі, розкаявшись в скоєному, своїми показами підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, зазначив, що всі викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності, також пояснив, що він 22 червня 2023р. не з'явився після шпиталю у військову частину НОМЕР_1 , в якій він проходив службу, та яка була розташована в АДРЕСА_3, оскільки він вирівшив ще трохи полікуватись розумів, що вчиняє злочин. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним подальше дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та дослідження доказів, які характеризують особу обвинуваченого.
Суд вважає пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення доведеним і кваліфікує його дії за ч.4 ст.408 КК України як дезертирство, тобто нез'явлення з лікувального закладу до місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані, характеризуючи особу обвинуваченого.
Враховуючи характер і ступінь тяжкості злочину, скоєного обвинуваченим, визнання вини, щире каяття, активне сприяння встановленню істини по справі, що визнається судом обставинами, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, також враховуючи, що обвинувачений з перших днів захищає країну від зовнішньої агресії, має статус учасника бойових дій (а/с 102) , під час несення служби в ЗСУ отримав чисельні поранення, в т.ч.: вибухова травма, закрита ЧМТ, струс головного мозку, акубаротравма (а.с.120), суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, але необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах мінімальної санкції, передбаченої ч.4 ст.408 КК України.
Під час досудового розслідування витрати відсутні. По справі цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому до набуття чинності вироку суд вважає за необхідним залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
В строк відбування покарання обвинуваченому необхідно зарахувати строк перебування під вартою по даному провадженню з 02 квітня 2024 року (а.с.121-124), зарахувавши йому відповідно до вимог ст. 72 КК України попереднє ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі розпорядження Голови Верховного Суду України № 49/0/9-22 від 14.09.2022 територіальну підсудність судових справ Гуляйпільського районного суду Запорізької області змінено на Заводський районний суд м. Запоріжжя.
Керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України,
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, і призначити йому покарання у вигляді П'ЯТИ років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту його фактичного затримання - з 02 квітня 2024 року.
Обрану міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком суду законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою, з утриманням його у Державній установі «Запорізькій слідчий ізолятор».
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які перебувають під вартою, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1