Справа № 522/9232/24
Провадження № 2-а/522/150/24
18 липня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.
за участю:
секретаря судового засідання - Запольської А.М.,
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
12.06.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2029615 від 29.04.2024.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу на суму 340,00 грн в зв'язку з тим, що 29.04.2024 гр. ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 1 керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz C 180, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 4.2, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР. Позивач зазначає, що поліцейський підійшов до нього, коли він сидів в своїй автівці з вимкненим двигуном та нікуди не рухався. Крім того, відсутні будь-які докази інкримінованого позивачу правопорушення. Враховуючи зазначене, просить вказану постанову визнати протиправною та скасувати.
14.06.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
19.06.2024 на виконання ухвали суду від 14.06.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків
Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09.07.2024 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи та направлення копій матеріалів справи.
17.07.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, у задоволенні якого ухвалою суду від 18.07.2024 відмовлено.
17.07.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить адміністративний позов залишити без задоволення, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом та схемою організації дорожнього руху в м. Одеса, по вул. Колонтаївській, доводи позивача щодо необхідності скасування постанови безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами законодавства.
18.07.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази наявні у справі, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2029615 від 29.04.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у видгляді штрафу врозмірі 340,00 грн в зв'язку з тим, що він 29.04.2024 за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 1 керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz C 180, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 4.2, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР.
У своєму відзиві відповідач просить адміністративний позов залишити без задоволення, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом та схемою організації дорожнього руху в м. Одеса, по вул. Колонтаївській.
Суд, переглянувши відеозапис, долучений представником відповідача до відзиву, зазначає, що дійсно з відеозапису вбачається, що автомобіль марки Mersedes-Benz C 180 сріблястого кольору не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 1. Проте з відеозапису неможливо встановити номерний знак транспортного засобу, що порушив правила дорожнього руху та особу, яка керувала цим транспортним засобом. На відео факт керування гр. ОСОБА_1 відсутній. Відеозаписом підтверджується лише те, що гр. ОСОБА_1 перебував у припаркованому автомобілі марки Mersedes-Benz C 180 сріблястого кольору з вимкненим двигуном. Керування ним автомобілем марки Mersedes-Benz C 180 та порушення вимог дорожнього знаку 4.2 за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 1 заперечує.
Отже підстави стверджувати про те, що саме транспортний засіб позивача зафіксований відеореєстратором поліції, а також про те, що саме гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mersedes-Benz C 180 сріблястого кольору та порушив вимогу дорожнього знаку 4.2 за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 1 відсутні.
Будь-яких інших доказів на підтвердження невиконання позивачем вимог знаку 4.2, що є порушенням п. 8.4 Правил дорожнього руху, та як наслідок наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 536/1703/17.
При цьому слід зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а.
Частина друга ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
В справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріли справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність прийняття відповідачем відносно позивача оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, що є підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605,60 грн, що підтверджується квитанцією № 4261-4789-8092-7481 від 19.06.2024.
Враховуючи викладене, понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6-9, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову від 29 квітня 2024 року серії ЕНА № 2029615 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у сумі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) 605,60 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 19.07.2024.
Суддя І.А. Павлик