Єдиний унікальний №333/1209/23 Головуючий в 1 інст. Варнавська Л.О.
Провадження №33/807/48/24 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
21 червня 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 07 лютого 2023 року о 03 годині 01 хвилин, у м.Запоріжжя на перехресті вулиці Космічна - автомагістраль М-18 (Харків-Сімферополь) керував автомобілем Volkswagen Passat держномер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним Правил дорожнього руху які, відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням.
Наголошує на тому, що йому не було належним чином роз'яснено процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, не повідомлено про можливість проходження огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у відповідному медичному закладі охорони здоров'я, що є грубим порушенням вимог ст.266 КУпАП.
Також, вказує на те, що доводи суду першої інстанції щодо послідовності фіксації відеозапису з моменту зупинки транспортного засобу до оформлення процесуальних документів не відповідають дійсності, оскільки сам суд вказує на те, що часові рамки відеозапису є різними, на яких зафіксовані окремі фрагменти процесуальних дій, які не відображають об'єктивної та повної ситуації.
Апелянт зауважує на тому, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише намагався дізнатися про законність дій поліцейського та їх правомірність на проведення таких дій.
В судове засідання, призначене на 21 червня 2024 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
07 травня 2024 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення апеляційного провадження у справі та про розгляд апеляційного провадження у його відсутність.
З урахування викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, відомостей щодо отримання копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять, 20 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про отримання копії рішення у електронному вигляді, 21 червня 2023 року копія постанови була направлена ОСОБА_1 на його електронну адресу, та вже 27 червня 2023 року останнім подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №143440 від 07 лютого 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 07 лютого 2023 року о 03 годині 01 хвилин, у м.Запоріжжя на перехресті вулиці Космічна - автомагістраль М-18 (Харків-Сімферополь) керував автомобілем Volkswagen Passat держномер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 не проводився у зв'язку із відмовою водія ОСОБА_1 ;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 лютого 2023 року;
-у письмовій розписці ОСОБА_2 ;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Коробко В., згідно з яким, останній доповідає, що 07 лютого 2023 року приблизно о 03 год. 00 хв. під час несення служби в Комунарському районі, спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_3 , за адресою м.Запоріжжя, Комунарський район, перехрестя вул.Космічна/М-18 (Харків/Сімферополь), згідно ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перевірки документів було встановлено, що водій ОСОБА_4 не має при собі посвідчення водія відповідної категорії. Під час спілкування з водієм ОСОБА_4 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у лікаря-нарколога на що, водій ОСОБА_4 відповів відмовою. Стосовно водія ОСОБА_4 було винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП серії ЕАС №6510564 за порушення п.2.1 ПДР України та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ААД №143440 за порушення п.2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом ОСОБА_4 відсторонений шляхом передачі права керування транспортним засобом тверезому водієві. Про повторність попереджений. Подію зафіксовано на нагрудний відеореєстратор.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав. На адресу суду надіслав заяву, в якій зазначив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення складено неправомірно, поліцейський в порушення вимог закону відеофіксацію при складанні протоколу про адміністративне правопорушення здійснював частково, періодично вимикаючи нагрудну камеру. Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним, як водієм, таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити зупинку транспортного засобу під його керуванням, отже всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов'язаний виконувати і всі процесуальні документи стосовно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, йому не належним чином було роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не повідомлено про те, що безпосередньо є можливість пройти освідування як на місці, так і у відповідному закладі охорони здоров'я, що є порушенням ст.266 КУпАП. Крім того, відеозаписом неналежним чином зафіксовані дані щодо керування ним транспортним засобом, оскільки процес відеофіксації повинен відбуватись повно, з моменту зупинки та до повного закінчення всіх процедурних дій. Просив врахувати в тому числі неможливість його явки з огляду на мобілізацію, а також посаду водія у військовій частині.
Як зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційного провадження у його відсутність.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним ПДР за які, відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Так, відповідно до положень п.п.1,3 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Як убачається з відеозапису події, зупинка транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 під керуваннням ОСОБА_1 відбулася за порушення Правил дорожнього руху України, а саме: рухався під час комендантської години по зустрічній смузі руху, про що ОСОБА_4 було повідомлено в ході спілкування зі співробітником поліції.
На думку апеляційного суду, такі дії поліцейських узгоджуються з положеннями ст.ст.2,30,31,35 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, матеріали справи містять інформацію про законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що йому не було належним чином роз'яснено процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння та не було повідомлено про можливість пройти огляд, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у відповідному медичному закладі охорони здоров'я, що є грубим порушенням вимог ст.266 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а саме виявлені такі ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У зв'язку із чим, працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу або у медичному закладі у лікаря-нарколога, проте останній ухилився від надання конкретної відповіді, при цьому, ОСОБА_1 почав тікати з місця зупинки транспортного засобу. Після чого, останнього було повернуто на місце зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим, працівниками поліції на водія ОСОБА_1 було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735(в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише намагався дізнатися про законність дій поліцейського та їх правомірність на проведення таких дій, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовуються вищевказаними доказами в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи апелянта про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.
Стосовно доводів ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про відсутність безперервного відеозапису, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.
Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.
Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.
Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 333/1209/23