Справа № 175/7941/24
Провадження № 1-кс/175/2364/24
про повернення скарги
04 червня 2024 року смт. Слобожанське
Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, -
30.05.2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга в/ч НОМЕР_1 , яка сформована в системі «Електронний суд» 09.05.2024, про зобов'язання уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську внести до ЄРДР відомості за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 02.05.2024 №1553/4400.
Скарга обґрунтована тим, що 03.05.2024 вч НОМЕР_1 звернулася до ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську із повідомленням про вчинення колишнім командиром в/ч НОМЕР_2 майором ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України.
На час звернення до суду із даною скаргою в/ч НОМЕР_1 інформації про внесення відомостей до ЄРДР не отримала, що свідчить про порушення уповноваженими особами ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську вимог, передбачених ст.214 КПК України, що змусило представника в/ч НОМЕР_1 звернутися з даною скаргою до слідчого судді.
Про час та місце розгляду скарги заявник повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з'явився, в скарзі просив здійснювати розгляд за його відсутності.
Враховуючи скорочені строки розгляду скарги на бездіяльність слідчого, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заявника.
В судове засідання ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську свого представника не направило, про час та місце розгляду скарги повідомлялося належним чином.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів, з урахуванням визначених строків для розгляду вказаної категорії скарг, що узгоджується з приписами ст. 306 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно змісту скарги вч НОМЕР_1 звернулася до ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську із повідомленням щодо вчинення колишнім командиром в/ч НОМЕР_2 майором ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України, а саме недбале відношення до обов'язків військової служби за посадою командира в/ч НОМЕР_1 , що заподіяло істотну шкоду. Однак відомості щодо виконання вимог ст.214 КПК України на час звернення до суду відсутні.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Однак, дослідженням змісту скарги представника в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , слідчий суддя доходить висновку, що зазначені в ній обставини містять абстрактний характер, не достатньо конкретизовані та не вказують на наявність в діях колишнього командира в/ч НОМЕР_2 майора ОСОБА_4 ознак об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Тому, з огляду на вищезазначене, та враховуючи, що до скарги не долучено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 02.05.2024 №1553/4400 та підтвердження направлення даного повідомлення до ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст.303, 306-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги представника в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів із дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1