18 липня 2024 р. Справа № 440/1873/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 (головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко) по справі № 440/1873/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначені пенсії за віком та не зарахуванням до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років 27.01.1982 року народження;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити пенсію за віком та зарахувати до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років 27.01.1982 року народження на підставі свідоцтва про народження, що засвідчено в установленому порядку;
- провести нарахування та виплату пенсії відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України №1058-IV - з дня досягнення необхідного страхового стажу з урахуванням часу догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною 1982 року народження.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 23.11.2023 №163950025899 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років 27.01.1982 року народження на підставі свідоцтва про народження, що засвідчено в установленому порядку.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не погодившись із рішенням суду в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову .
Апеляційна скарга мотивована тим, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком. До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період догляду за дитиною 27.01.1982 р.н. до досягнення ним 3-х річного віку, оскільки подане свідоцтво про народження , видане Республікою Куба не легалізовано, як того вимагає п.2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 17.10.2023 звернулася до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком. (а.с.58)
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.10.2023 №163950025899 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на відсутність у позивача необхідного страхового стажу (а.с. 60).
У рішенні зазначено зокрема, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період догляду за дитиною 27.01.1982 р.н. до досягнення ним 3-х річного віку, оскільки згідно п.2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації. Для зарахування періоду догляду за дитиною до трирічного віку необхідно надати переклад свідоцтва про народження дитини українською мовою, засвідчений в установленому порядку.
16.11.2023 позивачка повторно звернулася до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком, до якого надала свідоцтво про народження сина в перекладі на українську мову нотаріально посвідчене.(а.с.34)
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 23.11.2023 №163950025899 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на відсутність у позивача необхідного страхового стажу (а.с.36).
До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано, зокрема період догляду за дитиною 27.01.1982 р.н. до досягнення ним 3-х річного віку, оскільки згідно п.2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта. Зважаючи, що дитина позивачки була народжена у Республіці Кубі, то судом встановлено, що між Україною та Республікою Куба існує низка міжнародно- правових договорів, згідно яких будь-який український нотаріус наділений повноваженнями засвідчувати правильність перекладу документа з однієї мови на іншу. Позивачем надано свідоцтво про народження її дитини перекладене на українську мову та нотаріально посвідчено, а отже у пенсійного органу були відсутні підстави не врахування вказаного документу та відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду догляду за дитиною до 3-х років .
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: (...) з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до п.«ж» ч.3 ст.56 Закону України " Про пенсійне забезпечення " №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.(ст. 44 Закону №1058-IV)
Судом встановлено, що ОСОБА_1 після досягнення віку 60 років, за заявою позивача про призначення пенсії за віком зарахував страховий стаж - 26 років 06 місяців 18 днів.
Проте пенсійним органом при обчисленні страхового стажу позивача не зараховано зокрема: - період догляду за дитиною , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним 3-х річного віку, оскільки згідно п.2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, документ, складений іноземною мовою, подається разом із перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку.
Судом встановлено,що ОСОБА_1 надала до пенсійного органу свідоцтво про народження сина від 27.01.1982 року видане Республікою Куба із офіційним перекладом на українську мову та засвідченим приватним нотаріусом Лівінської Н.С. ( а.с.70-72)
Відповідно до п. 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 за №22-1 (далі - Порядок №22-1) документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Між Україною та Республікою Куба укладений договір про правові відносини та правову допомогу в цивільних та кримінальних справах, ( Договір ратифіковано Законом N 1368-IV ( 1368-15) від 10.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.223 ) Україна та Республіка Куба, які надалі іменуються "Договірними Сторонами", надаючи важливого значення розвитку співробітництва в галузі надання правової допомоги в цивільних та кримінальних справах.
Статтею 12 вказаного Договору передбачено, що в силу даного Договору документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без потреби легалізації. Це стосується також копій та перекладів, що засвідчені відповідним органом. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими й на території другої Договірної Сторони.
Відповідно до ст. 14 Закону України " Про міжнародні договори України" міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.
Отже, цим договором скасовано вимоги легалізації офіційних документів. Документи з цією країною мають бути перекладені у бюро перекладів українською мовою, їх відповідність засвідчена нотаріально.
Засвідчити правильність перекладу документа з однієї мови на іншу має право будь-який нотаріус України як державний, так і приватний. Також, відповідно до ст. 38 Закону «Про нотаріат», засвідчити правильність перекладу можуть консульські установи України.
Відповідно до ст. 79 Закону України «Про нотаріат» передбачає засвідчення вірності перекладу. Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Згідно з ч.2 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, відповідно до якого, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. В наданих відповідачем перекладах відсутній документ, який підтверджує кваліфікацію перекладача та засвідчує його особу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надане позивачем до пенсійного органу свідоцтво про народження сина офіційно перекладено на українську мову та посвідчене нотаріусом у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.2 ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Пунктом 11 Порядку №637 врегульовано, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Таким чином, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду, у якому вона здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 440/1873/24 - в частині задоволення позову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова