Головуючий І інстанції: С.М. Гелета
19 липня 2024 р. Справа № 480/12496/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2024, м. Суми, повний текст складено 07.05.24 по справі № 480/12496/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання наказу протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, в якому просила суд визнати протиправним наказ Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області від 01.11.2023 №455 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Сумській області» у частині нарахування та виплати додаткової винагороди начальнику (головному бухгалтеру) фінансово-економічного відділу Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 в розмірі 10 000 грн; зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити начальнику (головному бухгалтеру) фінансово-економічного відділу Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 24.02.2022 по 20.01.2023 (включно) - 318 260,37 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання наказу протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області від 01.11.2023 № 455 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Сумській області» у частині нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 у розмірі 10 000 грн.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 30000,00 грн. на місяць за період з 24.02.2022 до 18.07.2022 (включно) та з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно) пропорційно часу проходження служби з розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог -відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у цій справі позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. пропорційно з розрахунку за місяць за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 (включно) повернуто позивачу, визнавши неповажними причинами пропуску строку звернення до суду. Вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим вважає, що суд дійшов передчасних висновків про повернення позовної заяви в частині стягнення винагороди за період з 19.07.2022 до 31.12.2022 та відмову у задоволенні цих вимог. Посилається на рішення ЄСПЛ у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії"від 13.01.2000 та у справі "Перес де Рада Каваліллес проти Іспанії" від 28.10.1998, якими встановлено порушення п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вказано, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Також позивач вказала, що причиною пропуску зазначеного строку був саме воєнний стан в країні та фактичні обставини пов'язані з цим: ракетні обстріли, періодичні сигнали "повітряна тривога", відключення енергопостачання, які є загальновідомими обставинами.
Відповідач по справі не скористався правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області №33 о/с від 31.03.2020 (а.с. 52) позивач прийнята на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду начальника (головного бухгалтера) фінансово-економічного відділу Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області.
Довідкою ТУ ССО у Сумській області підтверджується факт проходження позивачем відповідної служби у спірний період (а.с. 59-60).
Згідно з довідкою про доходи, виданою ТУ ССО у Сумській області, сума доходу позивача за період з лютого 2022 року по липень 2022 року обраховувалася без урахування додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн (а.с. 59 - 60).
Крім того, на виконання наказу Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області від 01.11.2023 № 455 о/с "Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Сумській області" (а.с. 15) позивачці нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 6451,61 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно) (а.с. 24).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за період 24.02.2022 по 20.01.2023 (включно), позивачка звернулась за захистом своїх прав та інтересів до суду з цим позовом.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області в частині позовних вимог щодо зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити начальнику (головному бухгалтеру) фінансово-економічного відділу Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 19.07.2022 до 31.12.2022 (включно). Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області в частині позовних вимог про зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 19.07.2022 до 31.12.2022 (включно) - повернуто позивачу.
Задовольняючи в іншій частині позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачці додаткову винагороду, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці додаткову винагороду, встановлену Постановою №168, за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 та з 01.01.2023 по 20.01.2023 в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць з урахуванням виплачених сум.
Відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку.
Позивачкою рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується та не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивачки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Зі змісту апеляційної скарги встановлено, що ОСОБА_1 не погоджується з висновками суду першої інстанції, які викладені в ухвалі суду від 12.12.2023, про те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду із вимогами про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. пропорційно з розрахунку за місяць за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 (включно).
Тобто, ОСОБА_1 фактично оскаржує не рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2024, а не погоджується із висновками, які викладені в ухвалі Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2023, про визнання неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області в частині позовних вимог щодо зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 19.07.2022 до 31.12.2022 (включно) та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області в частині позовних вимог про зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 19.07.2022 до 31.12.2022 (включно).
Згідно з ч. 3 ст. 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Отже, у випадку не згоди із висновками суду у справі № 480/12496/23 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог з підстав пропуску строку звернення до суду, апелянт має право подати апеляційну скаргу на таке судове рішення (ухвалу про повернення позову), в той час процесуальної можливості висловлювати заперечення проти висновків суду в частині повернення позову в апеляційній скарзі на рішення суду, яким розглянуто по суті позовні вимоги, не має, оскільки приписами статті 294 КАС України чітко встановлено, що ухвала про повернення позову оскаржується окремо від рішення суду.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оскарження такої ухвали, хоча фактично зміст апеляційної скарги зводиться до оскарження висновків, викладених саме в ухвалі суду.
Враховуючи, що ухвалене рішення суду першої інстанції в задоволеній частині позивачем не оскаржується, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 по справі № 480/12496/23 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко