Справа № 420/4507/24
19 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 12.02.2024 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі абз.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, згідно з абз.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою від 14 лютого 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13 грудня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 поштовим зв'язком надіслано заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за підписом ОСОБА_1 через представника - адвоката Дабіжу Олену Анатоліївну. Позивач має право на отримання відстрочки від призову на військову службу, оскільки його батько ОСОБА_2 , є інвалідом ІІ групи, що підтверджується Довідкою до акта огляду медикосоціальною експертною комісією серії 12 ААГ №836351. Позивач проживає разом зі своїми батьками, які перебувають на його утриманні. Спільне проживання підтверджується витягом №4/01-05/00038 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб. Відповідно до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 13 грудня 2023 року у ОСОБА_2 відсутні інші
особи, які зобов'язані утримувати осіб з інвалідністю, окрім його сина - ОСОБА_1 . До заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації були додані документи. Направлення заяви та документів відповідачу підтверджується описом до відправлення №6503908634253. Документи отримані відповідачем 19 грудня 2023 року. Згодом до Четвертого відділу Одеського РТЦК надіслано адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 про отримання інформації щодо результатів розгляду заяви та можливості отримання відстрочки від призову. ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідь №4/14 від 02 січня 2024 року, що для вирішення питання щодо надання відстрочки, ОСОБА_1 повинен особисто з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та звернувся до суду з позовом.
Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 14.02.24 по справі №420/4507/24 було надіслано ІНФОРМАЦІЯ_1 в електронний кабінет, дата доставки: 15.02.24 в 04:13, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 26 зв.).
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13 грудня 2023 року поштовим зв'язком ОСОБА_1 направив до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в якій просив надати вiдстрочку вiд призову на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на пiдставi п. l0 ч. l ст. 23 Закону Ураїни «Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю», як особi, яка мас батька iз числа осiб з iнвалiднiстю l чи II групи або надати належне правове обгрунтування відмови у наданнi вiдстрочки вiд призову на військову службу під час мобілізації. Вiдомостi, вiдповiдно до яких я не пiдлягаю призову на вiйськову службу під час мобiлiзацiї внести до Єдиного державного ресстру призовників, вiйськовозобов'язаних та резервiстiв. Про результати розгляду даної заяви повiдомити представника.
В додаток до даної заяви відповідачу надані документи: ордер, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія військового квитка серії НОМЕР_1 , нотаріально посвідчена копія паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , нотаріально посвідчена копія РНОКПП ОСОБА_1 , нотаріально посвідчена копія свідоцтва про народження серії ДИЗ НОМЕР_3 , копія витягу з реєстру територіальної громади №2023/010035588, копія витягу №4/01-05/00038 про зареєстрованих у житловому будинку осіб, нотаріально посвідчена копія паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , нотаріально посвідчена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, нотаріально посвідчена копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №836351, нотаріально посвідчена копія посвідчення серії НОМЕР_5 , копія витягу реєстру територіальної громади 2023/010035808, нотаріально посвідчена копія свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_6 , нотаріально посвідчена копія свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_7 , нотаріально посвідчена копія паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_8 , нотаріально посвідчена копія РНОКПП ОСОБА_3 , нотаріально посвідчена копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_9 , нотаріально посвідчена копія витягу з реєстру територіальної громади 2023/010036111, нотаріально посвідчена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 , нотаріально посвідчена копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , нотаріально посвідчена копія паспорта ОСОБА_4 серії НОМЕР_12 , нотаріально посвідчена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного квитка, копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_13 , копія консультативного висновку експерта №83483, копія свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_14 .
02.01.2024 за №4/14 ІНФОРМАЦІЯ_7 на адвокатський запит представника позивача від 19.12.2023 надано відповідь, де зазначено, що з метою вирішення питання вiдносно надання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вiдстрочки вiд призову на вiйськову слyжбу пiд час мобiлiзацiї, вiдповiдно до абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю», необхiдно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_9 для уточнення облiкових даних та проходження вiйськово-лiкарської комісії.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII).
Положеннями ст. 1 Закону № 3543-XII визначено, що:
- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зокрема: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати…
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487)
В п. 2 Порядку № 1487, зазначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначених у Додатку 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З зазначених приписів Порядку № 1487 вбачається, що військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
З досліджених доказів, судом встановлено, що заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 13.12.2023 року адресована начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 підписана особисто позивачем - ОСОБА_1 , та разом з додатками направлена поштовим зв'язком до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, діяльність яких регулюється Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі - Положення №154).
Згідно п. 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до п. 3 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Приписами п. 7 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Судом встановлено, що в структурі ІНФОРМАЦІЯ_1 утворений структурний підрозділ - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В п. 8 Положення №154 зазначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно п. 9 Положення №154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань зокрема:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи…
В п. 11 Положення №154 зазначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Отже аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.
Таким чином, саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, а не їх структурні підрозділи, яким є ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягає задоволенню, оскільки законодавчо до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_6 не віднесено повноваження щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_10 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання структурним підрозділом - ІНФОРМАЦІЯ_7 поштою від ОСОБА_1 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_10 заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 13.12.2023 року та додані до заяви документи не розглядав та рішення не прийняв.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 13.12.2023 року.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_10 не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.12.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, згідно абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд зазначає, що оскільки відповідачем не вчинено жодних дій які б свідчили про розгляд заяви ОСОБА_1 від 13.12.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та у даному випадку за наслідком розгляду такої заяви у відповідача наявне право надати оцінку заявленим підставам та документам, що додані до заяви, відповідно у ІНФОРМАЦІЯ_4 наявні дискреційні повноваження щодо вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.Враховуючи зазначене суд вважає, що в задоволенні вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації слід відмовити як передчасних, оскільки відповідачем не вчинено жодних дій які б свідчили про розгляд заяви позивача від 13.12.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позовної заяви до суду сплачено судовий збір 1211,20 грн
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 13.12.2023 року
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.12.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_15 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_16 ).
Суддя О.А. Вовченко