Справа № 420/3308/24
19 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Військова частина НОМЕР_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 31.01.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням «штаб-сержант» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для займаної посади та військового звання «штаб-сержант», згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», у період з 21.10.2022 по 30.01.2023;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання «штаб-сержант», згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 21.10.2022 по 31.12.2022 включно;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2022 рік, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням «штаб-сержант» визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 включно;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання «штаб-сержант», згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2023 по 30.01.2023 включно;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2023 рік, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням «штаб-сержант», визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2023 по 30.01.2023 включно;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 15 днів основної відпустки за 2022 рік та за 98 днів додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки з урахуванням перерахованого грошового забезпечення;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних роки військової служби з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на обставини справи прийняття рішень у справі №420/3716/23 та фактичні обставини даної справи, зазначає, що за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 позивачу був неправильно визначений розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, внаслідок чого позивачу не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення за період з 21.10.2022 по 30.01.2023; не у повному обсязі було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років військової служби; не у повному обсязі виплачено грошову компенсацію за 98 діб невикористаної додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки та грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 рік у кількості 15 діб.
Ухвалою судді від 05.02.2024 року прийнято до провадження позов та відкрито провадження по справі.
23.02.2024 року (вх.№ЕС/7714/24) від представника відповідача до суду надійшла заява (назва електронного документа «відзив на адміністративний позов), в якій зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 вважає, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.
Як стверджує відповідач, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Також, відповідач зазначає, що виданим пізніше нормативно-правовим актом (Постановою №103) того ж самого органу (Кабінетом Міністрів України), що прийняв первісну Постанову №704, уточнено механізм обрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу. За загальним правилом застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Саме тому в даному випадку застосуванню підлягає механізм, який визначає множення саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., встановленого законом на 1 січня календарного року.
Таким чином, вказано у відзиві, в запитуваний позивачем період, позивачу проводився розрахунок складових грошового забезпечення виходячи з норм, що були чинними на той час.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд:
1. Визнати неповажними причини пропуску строку для звернення до суду та залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у повному обсязі.
05.03.2024 року (вх.№ЕС/9109/24) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
05.03.2024 року (вх.№ЕС/9297/24) від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 19.07.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову по справі №420/3308/24, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою по справі №420/3308/24.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзиву на позов, відповіді на відзив та поясненнями, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено таке.
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2022 року № 119, позивача, якого призначено наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 02.08.2022 року № 109-РС на посаду топографа топогеодезичного відділення Військової частини НОМЕР_2 , з 21.10.2022 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , на всі види забезпечення при Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 30.01.2023 року № 11 штаб-сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , топографа топогеодезичного відділення Військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 05.01.2023 року № 2-PC у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), виключено з 30.01.2023 року зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 , усіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, даним наказом постановлено виплатити позивачу: щомісячну премію у розмірі 198%, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 65% за період з 01.01.2023 року по 30.01.2023 року; додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30000 грн. пропорційно дням участі за період з 01.01.2023 року по 30.01.2023 року; одноразову грошову допомогу при звільнення у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 11 років військової служби; грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 87202,20 грн.; грошову компенсацію за 98 діб невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за 2016-2022 роки, як учаснику бойових дій; грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 рік у кількості 15 діб.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2023 року, за період проходження служби з жовтня 2022 року по січень 2023 року позивачу нараховано грошове забезпечення у загальній сумі 289626,08 грн.
Як зазначено у позові, згідно довідок Військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2023 року про нарахування та виплату одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, компенсації за невикористану основну щорічну відпустку, позивачу нараховано та виплачено: одноразову допомогу при звільненні у сумі 70026 грн.; компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, у сумі 55343,13 грн.; компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку у сумі 8470,89 грн.
Позивач вважає, що при нарахуванні та виплаті йому грошового забезпечення протиправно посадовий оклад та оклад за військовим званням визначався із розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 1 січня 2018 року, а не із розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідний рік, в якому здійснюється виплата грошового забезпечення, у зв'язку з чим, звернувся до суду з даним позовом до Військової частини НОМЕР_2 про перерахунок та виплату посадового окладу, окладу за військовим званням та як наслідок інших додаткових видів грошового забезпечення за період з 21.10.2022 року по 30.01.2023 року, компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги, виплачених при звільненні, з розрахунку розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідний рік, в якому здійснюється виплата грошового забезпечення.
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом по справі №420/3716/23 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 в частині визначення посадового окладу та окладу за військовим званням «штаб-сержант» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для займаної посади та військового звання «штаб-сержант», згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», у період з 21.10.2022 року по 30.01.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання «штаб-сержант», згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 21.10.2022 року по 31.12.2022 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2022 рік, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням «штаб-сержант», визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 12.03.2022 року по 31.12.2022 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання «штаб-сержант», згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 01.01.2023 року по 30.01.2023 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2023 рік, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням «штаб-сержант», визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 01.01.2023 року по 30.01.2023 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за 15 днів основної відпустки за 2022 рік та за 98 днів додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки з урахуванням перерахованого грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних роки військової служби з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року по справі №420/6716/23 позов задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 року по справі №420/6716/23 частково задоволено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 , скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Підставою для прийняття апеляційним судом даного рішення було таке:
«Так, з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2022 року № 119 чітко вбачається, що позивача з 21.10.2022 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , на всі види забезпечення при Військовій частині НОМЕР_1 .
Також, згідно довідок Військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2023 року, нарахування та виплату грошового забезпечення за період проходження служби позивачем у Військовій частині НОМЕР_2 з жовтня 2022 року по січень 2023 року, а також нарахування та виплату позивачу одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, компенсації за невикористану основну щорічну відпустку здійснювала Військова частина НОМЕР_1 , на забезпечення до якої позивач і був зарахований.
За таких обставин, оскільки позивача з жовтня 2022 року зараховано на всі види забезпечення при Військовій частині НОМЕР_1 та саме ця військова частина здійснювала нарахування і виплату позивачу грошового забезпечення, в тому числі, при його звільненні з військової служби, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що Військова частина НОМЕР_2 не є належним відповідачем у даній справі щодо заявлених вимог про перерахунок та виплату посадового окладу, окладу за військовим званням та як наслідок інших додаткових видів грошового забезпечення за період з 21.10.2022 року по 30.01.2023 року, компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги, виплачених при звільненні, з розрахунку розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідний рік, в якому здійснюється виплата грошового забезпечення».
Ухвалою Верховного суду 15.01.2024 року повернуто скаржнику касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі №420/3716/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
З урахуванням вищевикладеного, 31.01.2024 року позивач звернувся до суду з позовом по даній справі.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Відповідно до частин першої - третьої статті 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
З 01.01.2008 розміри грошового забезпечення військовослужбовців були установлені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294.
30.08.2017 з питання визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Кабінетом міністрів України було прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Отже, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правових актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».
Відповідно Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Положення), грошове забезпечення військовослужбовців включає щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, які обчислюються з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання.
З викладеного вбачається, що починаючи з 29.01.2020 у позивача виникло право на обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом застосування пункту 4 постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року - 1762 гривні. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня, Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 2684 гривні.
Таким чином, розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців в 2022 та 2023 роках є більшим ніж в 2018 році. Натомість саме розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб станом на 01.01.2018 застосовувався відповідачем при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим званням позивача, що в свою чергу вплинуло на розмір додаткових видів грошового забезпечення, премії та на загальний розмір грошового забезпечення, який також використовувався при обчисленні компенсації за невикористані відпустки та для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні. Тому, грошове забезпечення позивача у 2022 році та 2023 роках має бути перераховане в сторону збільшення шляхом визначення посадового окладу та окладу за військове звання множенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач заявив вимоги про зобов'язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання "штаб-сержант" ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 21.10.2022 по 31.12.2022, оскільки вважає, що застосування прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 1 січня 2018 року, при обчислені таких складових, як посадовий оклад та оклад за військовим званням є неправомірним. Як зазначено вище , суд застосовує п.4 постанови КМУ № 704 в редакції "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14." Посадовий оклад топографа В/ч НОМЕР_2 становив 3520 грн., оклад за військовим званням штаб-сержант 950 грн. , тарифний коефіцієнт 0,54. Отже, посадовий оклад, розмір якого залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має бути збільшений у порівнянні з посадовим окладом станом 01.01.2018. Оклад за військовим званням штаб-сержант також залежить від розміру прожиткового мінімуму, оскільки визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством на 1 січня календарного року на тарифний коефіцієнт 0,54.
Аналогічні дії мають бути вчинені відповідачем і з посадовим окладом та окладом за військовим званням за період 01-30.01.2023, тобто необхідно застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2023.
07 червня 2018 року Міністерством оборони України було прийнято наказ №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок №260). Пунктом 1 Розділу ІV Порядку №260 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням. Оскільки розмір надбавки за вислугу років військовослужбовцям залежить від вислуги років, та обчислюється у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням (додаток 16 до постанови КМУ № 704), тому ця надбавка також підлягає до перерахунку через зміну прожиткового мінімуму.
Збільшення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання вливає і на розмір надбавки за особливості проходження військової служби , яка позивачу встановлена у відсотках (65%) від посадового окладу та окладу за звання, та на розмір премії , як такої, що обчислюється від посадового окладу.
З урахуванням викладеного, вимога про перерахунок ОСОБА_1 за період з 21.10.2022 по 31.12.2022 грошового забезпечення з урахуванням всіх видів надбавок та премії, виходячи з визначення посадового окладу та окладу за військовим званням "штаб-сержант" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 сiчня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" є правомірною та підлягає задоволенню. Оскільки такий спосіб захисту порушених прав цілком поглинає вимоги про здійснення перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, та інших складових грошового забезпечення за період з 21.10.2022 по 31.12.2022. суд вважає недоцільним окремо задовольняти вимоги, викладені в позовній заяві про зобов'язання військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1
Підлягають задоволенню й аналогічні вимоги позивача, але за інший період з 01.01.2023 по 30.01.2023 включно, шляхом зобов'язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2023 рік, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням визначення посадового окладу та окладу за військовим званням "штаб-сержант" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб".
Що стосується вимог позивача зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 15 днiв основної відпустки за 2022 рік та за 98 днiв додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки з урахуванням перерахованого грошового забезпечення, то суд приймає до уваги відсутність спірних питань щодо тривалості вказаних відпусток та обов'язку військової частини виплатити відповідну грошову компенсацію. Спірним є тільки питання розміру цих компенсацій.
Частиною 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абз.3 ч.14 ст. 10-1).
Пунктом 6 Розділу XXXI Порядку №260 передбачено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивача про те, що внаслідок неправильного визначення військовою частиною НОМЕР_2 посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивачу не у повному розмірі виплачено грошову компенсацію за 15 днів невикористаної щорічної відпуски за 2022 рік та грошову компенсацію за невикористані щорічні додаткові оплачувані відпустки як учаснику бойових дій у кількості 98 днів за 2016-2022 роки.
В той же час, оскільки грошове забезпечення позивача нараховувалось та виплачувалось без застосувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 рік та на 01.01.2023 рік, то, відповідно, і при обчисленні суми компенсації відповідачем були проведені відповідні нарахування без їх застосування.
Виходячи з викладеного, вбачається, що внаслідок неправильного визначення військовою частиною НОМЕР_2 посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивачу не у повному розмірі виплачено грошову компенсацію за 15 днів невикористаної щорічної відпуски за 2022 рік та грошову компенсацію за невикористані щорічні додаткові оплачувані відпустки як учаснику бойових дій у кількості 98 днів за 2016-2022 роки.
У відповідності до частини 2 статті І5 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно довідки відповідача від 15.03.2023 № 1229 за підписом командира військової частини та помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби позивачу виплачена одноразова допомога при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 8 років військової служби в сумі 70026 грн., виходячи з розрахунку 17506,50 грн. грошового забезпечення х 50% х 8 років. Таким чином допомога виплачена не в повному обсязі , оскільки застосовано грошове забезпечення в заниженому розмірі та обчислено за 8 років служби, тоді як позивач має 11 років календарної служби, що підтверджується грошовим атестатом та наказом командира Військової частини НОМЕР_4 № 11 від 30.01.2023 про виключення з особового складу. Тому вимоги позивача зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних роки військової служби з урахуванням перерахованого грошового забезпечення також підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права позивача на отримання грошового забезпечення та допомоги і компенсацій в належному розмірі, встановленому законом.
Саме про наявність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, вказував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїх постановах від 11.02.2021 року по справам № 240/11952/19, № 200/3757/20-а та № 200/3774/20-а.
Верховний Суд у постанові по справі № 440/6017/21 від 02 серпня 2022 року дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення шляхом визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо застосування у періоді з 21.10.2022 по 30.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням під час проходження військової служби розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової компенсації за 15 днiв основної відпустки за 2022 рік та за 98 днiв додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Військової частиниА0447 здійснити перерахунок та виплату позивачу за період служби грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, з урахуваннями виплачених сум грошового забезпечення. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 15 днiв основної відпустки за 2022 рік та за 98 днiв додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки з урахуванням перерахованого грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років військової служби з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Військова частина НОМЕР_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування у період з 21.10.2022 по 30.01.2023 розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням під час проходження військової служби та відповідно інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 ) грошового забезпечення (в тому числі відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2022 рiк, iнших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням "штаб-сержант" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 сiчня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 ) грошового забезпечення (в тому числі відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2023 рiк, iнших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за вiйськовим званням "штаб-сержант" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 сiчня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 01.01.2023 по 30.01.2023 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 ) грошової компенсації за 15 днiв основної відпустки за 2022 рік та за 98 днiв додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 ) одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних роки військової служби з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Третя особа - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Суддя О.А. Вовченко