про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2024 рокусправа № 380/13815/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 24 квітня 2024 року № 121 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатки ОСОБА_1 строком на 4 (чотири) місяці.
Ухвалою від 02.07.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду (вх. № 53840 від 16.07.2024), у якому зазначив, що 27 червня 2024 року ОСОБА_1 подала через підсистему «Електронний суд» в ЄСІТС адміністративний позов до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним і скасування рішення КДКА Закарпатської області від 24.04.2024 про притягнення позивачки як адвоката до дисциплінарної відповідальності. Вказав, що за приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до ВКДКА або до суду. Повідомив, що частиною першою статті 42 цього ж Закону передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до ВКДКА або до суду. Звернув увагу на те, що Верховний Суду в постанові від 20.10.2020 у справі № 826/3443/18, досліджуючи правову природу діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, навів висновок про те, що відповідно до завдань, які визначенні в статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення «Срамек проти Австрії» Sramek v. Austria п. 36) кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має всі ознаки «суду» у розумінні ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, а тому під час виконання своїх функцій є належним судом, встановленим законом, саме як квазісудовий орган в системі Національної асоціації адвокатів України (п. 64 цієї постанови ВС). Отже, на думку відповідача, аналіз ч. 1 ст. 42 і ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з урахуванням вказаного висновку Верховного Суду дає підстави констатувати, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є першою інстанцією в системі квазісудових органів адвокатського самоврядування, а ВКДКА - апеляційною.
Стверджує, що оскарження позивачкою рішення КДКА Закарпатської області від 24.04.2024 до ВКДКА не є досудовим порядком врегулюванням спору. Звернув увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.01.2020 у справі № 640/3026/19, в якому ВС, досліджуючи питання оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі до ВКДКА, дійшов висновку, що таке оскарження не є досудовим порядком врегулюванням спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду або до ВКДКА, у зв'язку з чим не знайшов підстав для застосування положень ч. 4 ст. 122 КАС України і поновлення строку на звернення до суду. При цьому також вказав, що в постанові від 06.10.2020 у справі № 640/17351/19 Верховний Суд висловився про неможливість застосування положень ч. 4 ст. 122 КАС України у разі оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі до ВКДКА, зазначивши, що оскарження спірного рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури після його перегляду ВКДКА можливе протягом тридцятиденного строку лише шляхом оскарження самого рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА (пункти 44-50 цієї постанови). З наведеного слідує, що рішення у дисциплінарній справі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як квазісудового органу в системі органів адвокатського самоврядування є самостійним актом, який підлягає окремому від рішення ВКДКА судовому оскарженню протягом тридцяти днів з дня його прийняття. Стверджує, що оскаржуване позивачкою рішення КДКА Закарпатської області прийнято 24 квітня 2024 року, а з позовною заявою про визнання цього рішення протиправним і його скасування позивачка звернулася до суду 27 червня 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на його оскарження.
Разом з тим, позивачка щодо пропуску строку у позовній заяві зазначила, що Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 24 квітня 2024 року № 121 в особі дисциплінарної палати, розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні КДКА Закарпатської області дисциплінарну справу адвокатки ОСОБА_1, вирішила притягнути адвокатку ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001882, видане 14.02.2020 на підставі рішення Ради адвокатів Львівської області від 24.01.2020 №121) до дисциплінарної відповідальності; застосовано до адвокатки ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на чотири місяці. Позивачка вказала, що копію цього рішення відповідач повинен надіслати або вручити під розписку адвокатці та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката - однак ОСОБА_1 , з невідомих їх причин, не одержано ні повідомлень про відкриття дисциплінарного провадження у КДКА Закарпатської області, ні рішення КДКА Закарпатської області від 24 квітня 2024 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказала, що про виклик на засідання КДКА Закарпатської області позивачку ніхто з представників Залізничного районного суду м. Львова (де ОСОБА_1 брала участь у кримінальному провадженні) її теж ніхто не повідомив. Зазначила, що про накладення дисциплінарної відповідальності їй стало відомо з дня внесення відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України про зупинення права на адвокатську діяльність - 14.05.2024 року. Повідомила, що 20.05.2024 року ОСОБА_1 подала скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) на рішення КДКА Закарпатської області від 24.04.2024 № 121. Однак, 30.05.2024 року ВКДКА винесла відмову у прийнятті скарги на рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, повідомлення про відмову у прийнятті вказаної вище скарги одержано позивачкою 20.06.2024 року. Просила поновити строк на оскарження рішення КДКА Закарпатської області від 24.04.2024 № 121.
Суд при вирішенні заяви про залишення позову без розгляду враховує таке.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Крім цього згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
З огляду на вказані норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд погоджується з доводами відповідача про те, що оскарження спірного рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури після його перегляду ВКДКА можливе протягом тридцятиденного строку лише шляхом оскарження самого рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.
Суд, керуючись ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.01.2020 у справі № 640/3026/19, в якому ВС, досліджуючи питання оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі до ВКДКА, дійшов висновку, що таке оскарження не є досудовим порядком врегулюванням спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду або до ВКДКА, у зв'язку з чим не знайшов підстав для застосування положень ч. 4 ст. 122 КАС України і поновлення строку на звернення до суду. Крім того, в постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 Верховний Суд дійшов висновку про неможливість застосування положень ч. 4 ст. 122 КАС України у разі оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі до ВКДКА, зазначивши, що оскарження спірного рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури після його перегляду ВКДКА можливе протягом тридцятиденного строку лише шляхом оскарження самого рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА (пункти 44-50 цієї постанови).
Отже, рішення у дисциплінарній справі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як квазісудового органу в системі органів адвокатського самоврядування є самостійним актом, який підлягає окремому від рішення ВКДКА судовому оскарженню протягом тридцяти днів з дня його прийняття, а тому прийняття такого не є підставою, яка поновлює чи продовжує перебіг строку звернення до суду із позовом про оскарження рішення КДКА про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивачки про накладення дисциплінарної відповідальності дізналася з дня внесення відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України про зупинення права на адвокатську діяльність - 14.05.2024 року.
Позивачка також зазначила, що 20.05.2024 року подала скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення КДКА Закарпатської області від 24.04.2024 № 121. Вказані обставини свідчать про дотримання позивачкою тридцятиденного строку на оскарження спірного рішення до ВКДКА.
На думку суду, вказані обставини свідчать про те, що позивачка усвідомлювала порядок оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 24 квітня 2024 року № 121, однак не скористалася правом судового оскарження.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що наведені позивачкою причини пропуску строку звернення до суду, викладені в позовній заяві, є неповажними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі № 815/91/18.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у заяві про поновлення процесуального строку.
Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2022 у справі № 380/3358/21, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Виходячи з того, що суд дійшов висновку про те, що наведені позивачкою причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, позивачка має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням того, що після відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення вищевказаних недоліків, тривалістю п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. Визнати неповажними причини пропуску позивачкою строку звернення до суду, які викладені в позовній заяві.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Позивачці усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
4. Роз'яснити позивачці, що в разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде залишена без розгляду.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур