Справа № 22а-1993/07 Головуючий суддя у 1-ій інстанції -
Категорія статобліку - 38 Чельник О.І.
(справа № 2а-64/07)
08 листопада 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Стежко В.А.
суддів - Коршуна А.О., Уханенка С.А.
при секретарі - Портненко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до Відділу внутрішньої безпеки в Кіровоградській області про визнання дій неправомірними, -
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом, зазначивши, що 15.09.2006 року вона звернулась до відповідача з заявою про злочин, в якій просила порушити кримінальну справу відносно службових осіб ВБНОН. Відповідач направив заяву за належністю до прокуратури, що на її думку, є неправомірним. Просила суд визнати наявність компетенції органу дізнання - ДВБ при розгляді її зави про злочин, а дії відповідача щодо направлення заяви до прокуратури - неправомірними.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач, направляючи заяву позивачки до прокуратури, діяв на підставі КПК України та у межах повноважень, наданих Положенням про Департамент внутрішньої безпеки, затвердженого наказом МВС України № 1111 від 28.09.2003 року.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши її позовні вимоги. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про відсутність компетенції у відповідача щодо порушення кримінальних справ, оскільки останній є органом дізнання і тому має керуватись вимогами КПК України.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знайшла підстав для її задоволення.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1. звернулась з заявою до Відділу внутрішньої безпеки в Кіровоградській області про порушення кримінальної справи відносно заступника начальника ВБНОН УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2. за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 374,371,364,127 КК України та оперуповноваженого ВБНОН ОСОБА_3за ознаками злочину, передбаченого ст.371 КК України. Зазначена заява була направлена за належністю прокурору Кіровоградської області 21.09.2006 року за вих. № 60/870, про що ОСОБА_1. була повідомлена належним чином (а.с.5).
Відповідно до вимог ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Таким чином, відповідач, направивши заяву позивачки за належністю діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені кримінально-процесуальним законом України, у зв»язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1.
Вимоги позивачки про визначення компетенції відповідача, як органу дізнання, щодо порушення кримінальних справ, також не підлягають задоволенню, оскільки така компетентність визначена відповідними нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя:
Судді :