Справа № 203/379/22
Провадження № 3/0203/564/2022
25.05.2022 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції №7 Дніпровського РУП №7 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25.01.2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з Відділення поліції №7 Дніпровського РУП №7 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання 25.05.2022 року з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не визнав своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначивши, що він вийшов із маршрутки та був без маски, зняв її на вулиці. На момент судового розгляду справи він є студентом Придніпровського професійного коледжу. Також ОСОБА_1 зазначив, що він не був обізнаний про те, що у місті червоний рівень епідемічної небезпеки, та на момент складання протоколу йому виповнилось повних 17 років.
Законні представники та представник органу опіки та піклування у судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені судом належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заперечував проти проведення судового засідання за відсутності його законних представників та представника органу опіки та піклування, оскільки на момент судового розгляду справи йому вже виповнилось повних 18 років, та мати обізнана про перебування на розгляді у суді справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
Суд, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянув справу за відсутності законних представників ОСОБА_1 та представників органу опіки та піклування.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.10.2021 року, серії ВАВ №467052, 24.10.2021 року о 12:30 годині громадянин ОСОБА_1 перебував на зупинці громадського транспорту за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 1, без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіраторів або захисної маски, що закриває ніс та рот, чим порушив вимоги пп. 15 п. 3-5 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Винуватість неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, підтверджується наступними доказами, що наявні в матеріалах справи: протоколом про адміністративне правопорушення від 24.10.2021 року, серії ВАВ №467052, зміст якого описаний вище, з поясненнями ОСОБА_1 ; рапортом від 25.10.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 44-3 КУпАП (в редакції, чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення), порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (в редакції, чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення), карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з вимогами ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (в редакції, чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення), особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з пп. 15 п. 3-5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року №1236 (в редакції, чинній станом на момент вчинення адміністративного правопорушення), на території регіонів, на яких установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється:
перебування без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно:
на територіях закладів охорони здоров'я та освіти;
в підземних переходах;
на зупинках громадського транспорту;
на інших територіях загального користування у разі неможливості дотримання фізичної дистанції не менше 1 метра .
Обмеження, передбачені підпунктами 1-7, 9, 14 та 16 цього пункту, не застосовуються за умови наявності у всіх учасників (відвідувачів, користувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та організаторів заходу (співробітників закладу, ринку) негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до здійснення заходу (відвідування закладу, ринку), або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Суд вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суд, аналізуючи докази, наявні в матеріалах справи з точки зору їх належності, допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, доведеною повністю. Оскільки станом на 24.10.2021 року ОСОБА_1 виповнилось повних 17 років, та з 18.10.2021 року на території м. Дніпра було введено «червоний рівень» епідемічної небезпеки, а неповнолітній ОСОБА_1 підпадав під дію обмежень, визначених пп. 15 п. 3-5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року №1236.
Водночас суд враховує вимоги ч. 2 ст. 38 КУпАП та зазначає, що адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Тому, враховуючи, що за відомостями з протоколу, адміністративне правопорушення було вчинене ОСОБА_1 - 24.10.2021 року, то притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП можливо би було до 24.01.2022 року. Водночас на момент судового розгляду справи по суті строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вже сплинули.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю після закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Тому, огляду на вимоги ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись 12, 13, 24-1, ч. 2 ст. 38, ч. 1 ст. 44-3, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ф.М. Ханієва