Справа № 761/21705/24
Провадження № 2/761/7868/2024
15 липня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» до Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки,
12.06.2024 р. на адресу суду надійшла позовна заява АТ «Універсал Банк» до Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою від 17.06.2024 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків, який становить десяти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.
26.06.2024 р. позивач отримав копію ухвали у власному електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного документа, однак визначені у ній недоліки в установлений строк не усунув, при цьому протягом даного строку будь-яких повідомлень про причини, які б об'єктивно перешкоджали цьому від представників позивача не надходило.
Разом з тим, 11.07.2024 р. від представника позивача надійшло клопотання про продовження процесуального строку, у якому останній, посилаючись на отримання ним, як відповідальним юристом, копії ухвали тільки 11.07.2024 р., переклад великого обсягу процесуальних документів та віддалений режим роботи працівників позивача у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, просить поновити та продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Однак представником позивача не надано жодних доказів, що підтверджували б фактичне отриманням ним копії ухвали саме 11.07.2024 р., а також те, що з дня отримання позивачем копії ухвали у власному електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» та протягом десяти днів з цієї дати, представник позивача дійсно виконував роботу саме дистанційно з врахуванням того, що наданий ним трудовий договір передбачає поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщення чи на території роботодавця (позивача).
Також представником позивача не підтверджено, що у штаті позивача виключно він є єдиним уповноваженим юристом, який мав можливість виконати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху в установлений судом строк.
Водночас, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 р. у справі № 500/1912/22 вказав, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення строків звернення до суду, якщо позивач не обґрунтував неможливість такого звернення у встановленні строки.
Крім того, згідно з ч.2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Положеннями ч.ч.1, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Так, представник позивача звернувся із заявою про продовження процесуального строку після закінчення строку, визначеного судом для усунення недоліків позовної заяви, що прямо суперечить вимогам закону.
Крім того, заявляючи вимогу про поновлення процесуального строку, представником позивача всупереч вимога закону одночасно з цим не вчинено дію, щодо якої пропущено строк.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, в кожному випадку позивач при зверненні до суду з позовною заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.
Крім того, необхідно у даному випадку також зазначити, що повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки у відповідності до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи, що позивач, отримавши ухвалу про залишення його позовної заяви без руху, не усунув визначені у ній недоліки в установлений строк, при цьому правові підстави для продовження та поновлення процесуального строку відсутні, суддя приходить до висновку, що клопотання представника позивача про продовження процесуального строку задоволенню не підлягає, а позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути позивачу, роз'яснивши останньому, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя
Відмовити представнику позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» в задоволенні клопотання про продовження процесуального строку.
Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: